Заставнівська міська рада

Самозігрівання — це процес підвищення температури зернової маси внаслідок дихання самих зерен, а також мікроорганізмів чи комах. Якщо теплота не відводиться, температура всередині насипу поступово підвищується, створюючи сприятливі умови для розвитку цвілі, кліщів і шкідників.

Наслідки самозігрівання: зниження схожості насіння, втрата товарних властивостей, поява затхлого запаху, зміна кольору та утворення грибкової плівки.

Основні причини самозігрівання та злежування

1. Підвищена вологість зерна — понад 14% для пшениці, 13% для ячменю, 12% для кукурудзи.
2. Недостатнє охолодження зерна перед закладанням у сховище.
3. Високий рівень засміченості зернової маси.
4. Відсутність або неефективна вентиляція приміщення.
5. Надмірна висота насипу, через що повітря не проникає вглиб зернової маси, утворюються осередки підвищеної вологості.

Як запобігти самозігріванню зерна

1. Своєчасно очищати й висушувати зерно

• Очищене зерно дихає слабше, тому менше виділяє тепла.
• Вологість зерна перед зберіганням має бути нижчою за критичну для кожної культури.
• Сушіння проводять поступово, щоб не пошкодити зародок і не знизити схожість насіння.

2. Охолоджувати зернову масу

• Після сушіння зерно необхідно охолодити до температури навколишнього повітря.
• Восени бажано провести активне вентилювання, щоб знизити температуру зернової маси до +10…+12 °C.

3. Забезпечити рівномірну вентиляцію

• Зерно у сховищах слід періодично вентилювати, особливо під час різких перепадів температури.
• Для насипного зберігання обов’язково використовують аераційні канали або труби.

4. Регулярно контролювати стан зерна

• Один раз на 10–15 днів перевіряють температуру та вологість у різних шарах насипу.
• При виявленні «гарячих точок» (ділянок із підвищеною температурою) зерно потрібно перемішати або перекласти та забезпечити його провітрювання.

5. Не перевищувати рекомендовану висоту насипу

• Для сухого зерна — не більше 2,5–3 м,
• Для насіннєвого — не більше 1,5–2 м.

Профілактика злежування

• Перед засипанням зерно необхідно просіяти й видалити домішки.
• Не зберігати зерно різних культур або партій з неоднаковою вологістю в одному бункері.
• Періодично ворушити чи перемішувати зернову масу, особливо у перші тижні після закладання.
• Уникати потрапляння атмосферної вологи й конденсату — дах і стіни складу мають бути сухими та герметичними.

Підприємствам і фермерським господарствам рекомендується:

• проводити лабораторний контроль вологості та зараженості зерна;
• дотримуватися вимог державних стандартів (ДСТУ) та технологічних інструкцій;
• у разі появи ознак псування — негайно звертатися до фахівців служби для отримання консультації та рекомендацій.

Фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області нагадують: належне зберігання зерна — це не лише питання якості, а й продовольчої безпеки регіону.

•  

  Головний спеціаліст відділу  контролю у сфері  насінництва, 

• розсадництва та якості зерна  ГУ  Держпродспоживслужби  

  в Чернівецькій області  Ольга БОЛЕМБАХ