Вдома після неволі: Михайло Турецький повернувся до Заставни
Сьогодні у Заставні відбулася подія, на яку довго чекали з тривогою в серці й молитвою на вустах. Додому повернувся Михайло Турецький — військовослужбовець Збройних Сил України, який майже два роки провів у російському полоні. Це свято — не лише для його рідних. Його зустрічала громада, яка впродовж довгих місяців ділила з родиною надію, тривогу й віру.
Історія Михайла — одна з чисяч трагічних і водночас героїчних історій сучасної війни. У січні 2023 року він став до лав Збройних Сил України, служив у складі 424-го окремого стрілецького батальйону 42-ї механізованої бригади. Влітку того ж року, під час бойового завдання поблизу міста Кремінна на Луганщині, зв’язок із ним зник. З 20 липня 2023 року його вважали зниклим безвісти. Для матері, дітей, сестер почався болючий відлік днів — у тривозі, очікуванні, сподіванні.
Промінь світла з’явився лише у березні 2024 року — Міжнародний Комітет Червоного Хреста повідомив, що Михайло живий і перебуває в полоні. Для родини це стало не просто новиною — це була віра, що найдорожча людина повернеться.
І вона справдилася. 10 червня 2025 року, завдяки зусиллям держави та за сприяння міжнародних партнерів, зокрема Туреччини, Україна провела черговий обмін військовополоненими. Серед звільнених — наш земляк, заставнівчанин Михайло Турецький. Після звільнення боєць проходив курс лікування та реабілітації. І ось нарешті — повернення додому.
Місце зустрічі обрали рідні біля батьківської оселі, там, де щодня його виглядали з трепетом і молитвою. Саме тут і відбулася щемлива, наповнена глибокими емоціями подія. Люди прийшли з квітами, прапорами, теплими словами, але найважливіше, вони прийшли з відкритими серцями, щоб розділити радість повернення.
Сестри Михайла вручили брату коровай на вишитому рушнику — як символ дому, любові, незламності.
Зі словами привітань від усієї громади до Михайла звернулася директорка Палацу культури та мистецтв Ольга Цимбалюк, а вихованці зразкового театру юного глядача «Мандрівник» додали зустрічі дитячої щирості та теплоти.
Михайло Турецький — один із тих, хто витримав нелюдські випробування, не зламався, не втратив віри. Його історія — це жива історія України. Це історія про силу духу, про любов до рідних, про Україну, яка бореться за кожного свого сина.
