Спалювання рослинності: шкода, небезпека і покарання
З настанням осені в Україні починається сезон прибирання садів, городів і прибудинкових територій. Багато хто звично згрібає опале листя, суху траву чи рослинні рештки й спалює їх, вважаючи це швидким способом очищення. Однак така практика не лише шкодить довкіллю та здоров’ю людей, а й заборонена законом.
Під час горіння листя і трави в атмосферу потрапляють токсичні речовини: чадний газ, окиси азоту, діоксини, пестициди та навіть радіонукліди. Вони провокують алергії, респіраторні захворювання, послаблюють імунітет і особливо небезпечні для дітей, вагітних та літніх людей. Дим від однієї купи листя може бути еквівалентним викидам кількох автомобілів.
Екологічна шкода також значна. Вогонь знищує корисну мікрофлору ґрунту, зменшує його родючість і руйнує біорізноманіття. Опале листя — природний «мульч», який захищає корені рослин від морозів та збагачує ґрунт поживними речовинами. Спалювання листя призводить до ерозії ґрунтів та викидів вуглекислого газу, що посилює глобальне потепління. Часто осінні підпали переростають у масштабні пожежі, які загрожують життю, майну та лісам: щороку в Україні фіксують тисячі таких випадків.
Міфи про те, що спалювання «очищає» ґрунт або прискорює ріст трави, не відповідають дійсності. Випалені ділянки стають менш родючими, а токсини завдають більше шкоди, ніж користі.
Законодавство України чітко забороняє спалювання рослинності.
-
Стаття 77-1 Кодексу про адміністративні правопорушення забороняє самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, степової та водно-болотної рослинності, її залишків і опалого листя на сільгоспземлях, у смугах відводів доріг, парках і газонах без дозволу.
-
Стаття 20 Закону «Про охорону атмосферного повітря» забороняє спалювання відходів, які забруднюють повітря.
-
Стаття 245 Кримінального кодексу передбачає покарання за знищення лісів чи насаджень вогнем.
-
Правила утримання жилих будинків забороняють палити відходи на прибудинкових територіях.
У 2020 році Верховна Рада посилила відповідальність, додавши до статті 113 ККУ (диверсія) навмисні підпали сухої рослинності, що у воєнний час може кваліфікуватися як тяжкий злочин.
Штрафи за порушення значні:
За самовільний підпал трави за ст. 77-1 КУпАП штраф:
- для громадян – від 3060 грн до 6120 грн;
- для посадових осіб – від 15300 грн до 21420 грн.;
у межах об’єктів природно-заповідного фонду:
- для громадян – від 6120 грн до 12240 грн;
- для посадових осіб – від 21420 грн до 30600 грн.
За порушення правил пожежної безпеки у лісах відповідно до ст. 77 КУпАП:
- громадяни мають сплатити від 1530 грн до 4590 грн;
- посадові особи - від 4590 грн до 15300 грн.;
якщо ці дії призвели до знищення або пошкодження лісу, штраф складатиме:
- для громадян – від 4590 грн до 15300 грн;
- для посадових осіб – від 10710 до 30600 грн.
За спалювання відходів і залишків сухої рослинності за ст. 82 КУпАП штраф:
- для громадян – від 340 грн до 1360 грн;
- для посадових осіб – від 850 грн до 1700 грн.
Замість спалювання існують безпечні та корисні альтернативи:
-
Компостування листя в ямах для отримання гумусу за 6–12 місяців;
-
Мульчування для захисту ґрунту;
-
Використання подрібненого листя як добрива для квітників і городів.
Спалювання — пережиток, який коштує здоров’я, природи та грошей на штрафи. Обирайте компостування або мульчування, бережіть довкілля та повідомляйте про порушення. Чисте повітря — це інвестиція у наше майбутнє.
