Від героїв Крут - до героїв «Небесної сотні» і «Кіборгів»
В приміщенні міської ради відбувся флешмоб, презентований Зставнівською районною бібліотекою та учнями гімназії в честь 102 річниці памяті Героїв Крут.
Заставнівське районне товариство «Просвіта»
Від героїв Крут - до героїв «Небесної сотні» і «Кіборгів».
Бій під Кругами 29 січня 1918 року був одним з епізодів Першої російсько-української війни яка почалася в грудні 1917 року і закінчилася в березні 1918-го.
7-ми тисячна більшовицька армія наступала на Київ з метою повернення УНР до комуністичної імперської Росії, яку бажали відтворити більшовики. Українська армія ще не була готовою до відбиття агресії, тому на заклик українських патріотів відгукнулися 520 добровольців, учнів Київської юнацької військової школи і студентського куреня Січових стрільців. Ці 18-20-ти річні юнаки ще не були навчені військового бойового мистецтва і до того ж погано обмундировані, але вони були справжніми українськими патріотами.
Москалі мали не лише десятикратну перевагу в живій силі, але і панцерний бронепотяг, та інші види озброєння. Обравши вигідну позицію українські козаки цілий день відбивали атаки росіян, завдаючи їм значних втрат, а коли настали сутінки вони відступили до свого ешелону, який очікував їх біля станції. Організовано відступаючи в бік Києва юні герої руйнували за собою залізничну колію, що на кілька днів зупинило рух ворожого панцерника до столиці.
Лише одна чота з 28 студентів, які заблукали в темряві, підійшли до станції Крути, зайнятої росіянами і потрапили в полон. Садисти москалі жорстоко катували хлопців, та коли галичанин Григорій Піпський заспівав «Ще не вмерла Україна» - всіх їх розстріляли, Кровожадні азіати не розуміли патріотизму молодих українців, які зупинили їхню військову армаду, знищивши 300 нападників при власних втратах біля сотні чоловік.
На другий день, ЗО січня 1918 року, юні герої були поховані на Аскольдовій могилі.
Бій під Крутами - був боєм за майбутнє України, він дав можливість молодій українській державі підписати Берестейський мирний договір,(9 лютого) яким світ визнав існування незалежної і самостійної Української Народної Республіки.
У березні росіяни підписали мирний договір з країнами Четвертного союзу і зобов’язались визнати право України на самовизначення, та вивести свої війська з України.
Та Москва не змирилася поразкою, вона продовжувала спробу загарбання України різними шляхами. Зусиллями агентурної мережі, в містах створювалися т.з. «революційні комітети», очолювані більшовиками, які спробували провести з’їзд в Києві, та коли сил для захоплення влади не вистачило, вони перебралися в Харків, де провели маніпуляційний з’їзд, на якому проголосили утворення УСРР, щось на зразок теперішніх «ДНР» і «ЛНР», як тепер так і тоді, контрольовані і підтримувані Москвою.
Як зараз, так і тоді, офіційно Росія і УНР не воювали, але у штучно створені «Донецько-Криворізьку радянську республіку» та «Одеську радянську республіку» з Росії постачалася зброя, спорядження і головне - озброєні до зубів балтійські матроси, червоноармійці, та задурманені добровольці.
Як тоді, так і сьогодні все повторюється. Путінська Росія діє тими ж методами. Офіційно вона не воює з Україною, але війна проти нашої держави ведеться російською зброєю, російською армією і за повної матеріальної, військово-політичної та дипломатичної підтримки. А Путін говорить: «Нас там нєт».
Ординська підступність росіян загальновідома всьому світу. Те, що договір з ними не вартує і паперу, на якому написаний, відомо давно. Підтвердженням цьому є не лише Будапештський меморандум, який підписала Росія, а потім підступно анексувала Крим і захопила частину нашої території на Донбасі. Підступними і брехливими є не лише московські керівники, але і посадовці нижчих рангів. Словом і честю офіцера обіцяли російські найманці гарантію безпеки вільного коридору наших військ з «Іловайського котла», та не маючи ні честі ні офіцерської порядності, підступно розстріляли їх.
Тоді проти сепаратистів виступили добровольці, ті хто вижив на Майдані, побратими героїв «Небесної сотні», як і сто років тому, це була молодь. Вони билися до останнього, але сили були не рівні, бо через кордон перейшла регулярна російська армія... Більшість із них загинули, але пройшовши через пекло вогню частина вирвались з оточення і продовжили воювати. Захисників Донецького аеропорту самі ж вороги назвали «кіборгами», бо не витримував метал і бетон, а мужні захисники 242 дні обороняли ДАП, до повного його руйнування.
Героїв Круг порівнювали з героїзмом трьохсот спартанців, а «кіборгів», з героями бою під Кругами. І ця неоголошена гібридна війна Росії проти України триває вже шостий рік. Ворог сильний і підступний. Світ не боїться Росії, але дивиться на неї, як на мавпу з гранатою, з якої вже висмикнута чека.
Чи все зробили ми, українці, щоби відстояти нашу незалежність? Ні!!! І ще раз НІ!
Бо ті, хто дивиться проросійські канали, за радянською звичкою, вірить у все те, що дуже вмілі кремлівські «гебельси» завантажують у наші голови. Дивитись ці канали, це всерівно, що пити воду з вигрібної ями, чи дихати отруйними газами.
Українці! Якщо Ви дійсно не бажаєте бути загарбаними москалями, але не можете самі аналізувати події і факти, то прислухайтесь до думки мудрих людей, які завжди у меншості і не поступайте за принципом «отари», яка завжди має більшість.
Підтримуймо нашу армію, поповнюймо ряди патріотів- добровольців, волонтерів, тих, хто робить все можливе для захисту України, яка зараз у великій небезпеці, бо ворог дуже майстерно використовує наші розбіжності, штучно сварить нас для того, що повернути нас у лоно своєї кровожадної і ненажерної імперії.
Сто років тому, ідеологічне розпорошення народу привело до поразки України. Російський більшовизм приніс Україні громадянську війну, голодомор, концтабори і знищив мільйони людей. Не повторім помилки сторічної давнини!
Путінський «рускій мір» хоче повернути нас у свою імперію. То невже ми такі бездарні, що знову добровільно підставимо шию в ярмо рабства?
Єднаймося!
Борітесь і поборите!
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
