«Я В СЕРЦІ МАЮ ТЕ, ЩО НЕ ВМИРАЄ...»
Сьогодні, 25 лютого 2021 року, виповнюється 150 років від дня народження видатної української літераторки Лесі Українки. 150 років тому у Новограді-Волинському – 25 лютого (13-го за старим стилем) 1871 року – у шляхетній освіченій родині Олени і Петра Косачів народилася дівчинка. Її назвали Ларисою, але вона візьме псевдонім «Леся Українка» і стане одним зі стовпів української культури.
Батько Лесі (Лариси Косач) був правником, дійсним статським радником, маршалком Ковельського повіту. Мати (у дівоцтві Драгоманова) – відома письменниця і громадська діячка, яка взяла собі псевдонім – «Олена Пчілка». Її брат, дядько Лесі Українки, Михайло Драгоманов – видатний український історик, філософ, дослідник мови, фольклорист, прихильник ідеї «європеїзму» України.
Ле́ся Украї́нка — українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка «Плеяда». У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Лариса Косач була дуже обдарованою дитиною: мала хист до малювання, музики і вивчення іноземних мов (окрім рідної – української, вона вільно розмовляла французькою, німецькою, італійською, польською, болгарською і російською мовами, розуміла грузинську). Найбільший вплив, на думку біографів, справив на Лесю Українку її дядько Михайло Драгоманов. А також помітну роль у формуванні творчої особистості відіграла її мати, українська письменниця – Олена Пчілка!
Леся Українка, як і більшість духовно обдарованих особистостей, захоплювалася талантами та уміннями інших людей. Вона по-своєму любила кожного, хто збагатив її світ, зробив яскравішим її життя, а головне надихнув і направив її жадібний до пізнання мозок.
У Заставнівській гімназії до 150-річчя з дня народження видатної письменниці Лесі Українки вчителі української мови та літератури Марина Стрельнікова та Світлана Михайлюк провели дистанційний захід «Я в серці маю те, що не вмирає...». Учні 5-А, 5-Б, 6-Б класів та IV-А, IV-Б гімназійних класів продекламували поезії Лариси Косач, а також прочитали напам’ять уривок з її драми-феєрії «Лісова пісня». Устами Мавки, героїні «Лісової пісні», Лесі Українка стверджує: «Ні, я жива! Я буду вічно жити Я в серці маю те, що не вмирає!». Школярі піднесено, гордо, радо взяли участь у цьому заході.
Виставку книг Лесі Українки підготувала бібліотекар Заставнівської гімназії Марія Бойчук.
Монтажер відеороботи: Оксана Ралик.
Хіба жила на світі ще така жінка, в серці якої поєдналися і мужність, і геніальність, такий вогонь і розум, і пристрасна любов , і відданість народові та Батьківщині. Ні, другої такої в світі не було і не буде! Леся Українка – неповторна. Її життя – це подвиг митця, один із тих подвигів, що підносять людину в очах сучасників, роблять її зіркою в очах нащадків.
Вчителі української мови та літератури Заставнівської гімназії Марина Стрельнікова, Світлана Михайлюк.
