Про фальсифікат та інші порушення при торгівлі алкоголем та цигарками інформуйте податкову  службу області

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області закликають споживачів підакцизної продукції долучатися до громадського контролю за дотриманням правил продажу пально – мастильних, алкогольних та тютюнових товарів.

Щоб не придбати фальсифікат необхідно звернути увагу чи мають продавці  підакцизних товарів відповідні на це дозвільні документи, застосовують  РРО та чи взагалі продукція промаркована акцизними марками.

Податківців інформують, що продавці підакцизних товарів зобов’язані:

найперше – застосовувати РРО(ПРРО), оскільки такі товари не можна реалізовувати без «фіскалізації». На сайті ДПСУ діє електронний сервіс, який дозволить покупцям товарів (послуг) здійснити пошук і перегляд фіскального касового чека, який формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій, так і електронним фіскальним чеком, створеним новими РРО. Пошук фіскального чека https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check

Друге обов’язкове правило — наявність ліцензії, інформацію про яку можна перевірити на сайті Державної податкової служби, зокрема: Єдиний державний реєстр суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383525.html;

Ліцензійний реєстр діючих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/414999.html.

Третє – перевірка автентичності марок акцизного податку. На легальній підакцизній продукції (алкогольній та цигарках) має бути наявна марка акцизного податку. Це підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України.

Електронний сервіс «Пошук акцизної марки» розміщено за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark

Шановні буковинці повідомляйте про факти незаконної діяльності при реалізації підакцизної продукції на адресу Головного управління ДПС у Чернівецькій області . cv.official@tax.gov.ua.  Також можна надсилати звернення до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, або за телефоном «Гарячої лінії ДПС» 0800 501 007 та (044) 272 62 55).

РРО/ПРРО: Види діяльності, при здійсненні яких обов’язкове застосування РРО/ПРРО

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області нагадують, що при продажу (у тому числі через мережу Інтернет) технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, виробів медичного призначення, ювелірних виробів та дорогоцінного каміння, наданні платних медичних послуг усі суб’єкти господарювання повинні проводити такі операції із обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО та видачею споживачу розрахункового документа встановленої форми.

Такі вимоги передбачені Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання на необхідність неухильного дотримання зазначених вимог законодавства щодо продажу вищезазначених товарів чи надання послуг (у тому числі із застосуванням мережі Інтернет) з метою запобігання застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Закликаємо споживачів при придбанні (отриманні) зазначених видів товарів (послуг), в тому числі замовлених (придбаних, отриманих) за допомогою мережі Інтернет, в обов’язковому порядку вимагати фіскальний чек. Адже отримання фіскального чека – це фактичне підтвердження придбання таких товарів (послуг).  

Роботодавцям: Приймаєте найманих працівників – не забудьте поінформувати податкову

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області нагадують платникам про норми Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII. Відповідно до вимог Кодексу, працівник не може бути допущений до роботи без укладення відповідного договору. Зазначимо, що укладання договору оформляється наказом чи розпорядженням.

Крім того, роботодавець зобов’язаний повідомити податкову службу про прийняття працівника на роботу до початку його роботи. Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою підприємцем до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи новоприйнятого працівника одним із таких способів:

засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Звертаємо увагу, що повідомлення про прийняття працівника на роботу, надані до територіальних органів Державної податкової служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою  вважаються такими, що не подавалися.

Нотатки з «гарячої лінії» з питань сплати податку на нерухоме майно

Вчора для платників області у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області відбулася «гаряча лінія» на тему "Адміністрування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки".

Спікер заходу заступник начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Тетяна Булавка.  

За який період нараховується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичним особам? 

Платникам слід знати, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

У 2021 році податок на нерухоме майно нараховується фізичним особам – власникам об'єктів нерухомості (будинків, квартир тощо) за 2020 рік виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року – 4723,00 гривень.

Які пільги  з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки передбачені для громадян? 

Згідно з п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Яким чином виконуються обов’язки по сплаті податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи? 

Грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу. 

Який механізм визначення платника податку за нерухомість, якщо вона знаходиться у спільній власності? 

У разі, якщо об'єкт нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна особа за належну їй частку. Якщо об'єкт нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є один з власників, визначений за згодою, якщо інше не встановлено судом. У разі, якщо нерухомість знаходиться у спільній сумісній власності і поділена в натурі, платником податку є кожна з осіб за належну їй частку.

До якого контролюючого органу необхідно звертатись ФО власникам декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних? 

Фізичні особи – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua  через офіційний вебпортал ДПС. 

Які терміни сплати податку на нерухоме майно та яка відповідальність для власника нерухомості, у разі невчасної сплати податку? 

Обов’язок щодо сплати податку виникає у фізичних осіб протягом 60 календарних днів з моменту вручення відповідного повідомлення.

У випадку, якщо контролюючий орган не надіслав податкове повідомлення-рішення у визначений строк, платники податку звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання відповідно до пп. 266.10.2 ПКУ.

Проте у випадку прострочення сплати узгодженого податкового зобов’язання, передбачена відповідальність: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Чи необхідно сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо місцева рада не прийняла нове рішення про встановлення ставок податку? 

Якщо сільська, селищна, міська рада або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняли рішення про встановлення ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Чи нараховується контролюючими органами податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо ФО придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця? 

Відповідно до п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Статтею 655 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦКУ).

Отже, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.

РРО: Дані щодо зареєстрованих РРО/ПРРО можна отримати у відкритій частині Електронного кабінету

Інформують у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області та наголошують, що на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України у відкритій частині Електронного кабінету в меню «Реєстри» у вкладці «Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro) – суб’єкт господарювання може отримати інформацію щодо всіх зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), шляхом пошуку за даними.

Платникам слід знати, що для інформування суб’єктів господарювання ДПС щоденно оприлюднює на своєму вебпорталі:

дані про РРО із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО), зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації в контролюючому органі, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності));

дані про РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності));

дані щодо фіскальних номерів ПРРО із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) та дати реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, на яку зареєстрований ПРРО;

дані щодо фіскальних номерів ПРРО, реєстрацію яких скасовано, із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)), дати, причини та підстави для скасування реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, де застосовувався ПРРО, реєстрацію якого скасовано.

Запитай у податківця»: сучасний формат комунікації

Впродовж минулого тижня начальник Головного управління ДПС у Чернівецькій області Віталій Шпак та його заступники – Наталія Чернівчан, Микола Загарюк, Тетяна Булавка на сторінці у Facebook спілкувалися з платниками податків у рамках проекту «Запитай у податківця».

За словами Віталія Шпака даний формат комунікацій направлено на вивчення питань які найбільше турбують буковинців і потребують проведення додаткових роз’яснювальних заходів.

Серед запитань «лідерів» – це сплата майнових податків. Зокрема: Хто має платити податок на землю чи податок на нерухомість? Як звірити дані та як отримати роз’яснення?

Усі платники отримали відповіді на свої запитання, а також їх поінформовано про пам’ятки та інфографіку, які підготовлено фахівцями та розміщені на сайті.

Також анонсовано проведення гарячих ліній у червні 2021 року з даного питання в усіх ЦОПах.

Ряд запитань стосувалися сплати та погашення боргів з ЄСВ платниками єдиного податку,  а також процедури списання штрафних санкцій, за умови погашення основної суми боргу.

Декілька було повідомлень і щодо здавання в оренду квартир без сплати податків - запропоновано дописувачам написати офіційне звернення для проведення фактичних перевірок.

На мою думку дистанційний формат діалогу – це не заміна повноцінного спілкування яке є під час проведення заходів, але в умовах карантину податківці дають можливість платникам обирати той спосіб діалогу, який  їм найбільше підходить онлайн чи офлайн - підсумовує Віталій Шпак.

У разі зміни податкової адреси приватні підприємця – єдинники звітують за новим місцем реєстрації

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752, змінено форму Податкової декларації платника єдиного податку,  а саме доповнено додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».  Відповідно платники єдиного податку першої та другої груп вперше подають додаток 1 у складі Декларації, за 2021 рік, платники єдиного податку третьої групи подають додаток 1 у складі Декларації за IV квартал 2021 року у термін до 09 лютого 2022 року. платники єдиного податку третьої групи подають додаток 1 у складі Декларації за IV квартал 2021 року у термін до 09 лютого 2022 року.

Відповідно до п. 296.4 ст. 296 Податкового кодексу України податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце ЇЇ проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.  У разі її зміни останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст. 294 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, заява подається платниками єдиного податку 1 - 2 груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ), платниками єдиного податку 3 групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до п. 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання — платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

у такому випадку одночасно із зняттям з обліку, зокрема фізичної особи - підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розд. VII Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14-10.21 розд. X Порядку;

до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

З огляду на зазначену вище інформацію фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району подають Декларації за новою податковою адресою (основним місцем обліку) (п. 296.4 ст. 296 ПКУ), при цьому сплата єдиного податку здійснюється за попереднім місцем реєстрації (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року (ст. 45 Бюджетного кодексу України).

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752, змінено форму Податкової декларації платника єдиного податку,  а саме доповнено додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».  Відповідно платники єдиного податку першої та другої груп вперше подають додаток 1 у складі Декларації, за 2021 рік, платники єдиного податку третьої групи подають додаток 1 у складі Декларації за IV квартал 2021 року у термін до 09 лютого 2022 року. платники єдиного податку третьої групи подають додаток 1 у складі Декларації за IV квартал 2021 року у термін до 09 лютого 2022 року.

Відповідно до п. 296.4 ст. 296 Податкового кодексу України податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце ЇЇ проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.  У разі її зміни останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст. 294 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, заява подається платниками єдиного податку 1 - 2 груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ), платниками єдиного податку 3 групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до п. 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання — платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

у такому випадку одночасно із зняттям з обліку, зокрема фізичної особи - підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розд. VII Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14-10.21 розд. X Порядку;

до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

З огляду на зазначену вище інформацію фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району подають Декларації за новою податковою адресою (основним місцем обліку) (п. 296.4 ст. 296 ПКУ), при цьому сплата єдиного податку здійснюється за попереднім місцем реєстрації (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року (ст. 45 Бюджетного кодексу України).

Буковинці сплатили в казну держави понад 2,5 мільярди гривень податків

За словами начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Віталія Шпака це на 468,0 млн грн, або на 22,4 відсотки перевищує надходження відповідного періоду минулого року – за п’ять місяців 2021року надійшло 2 млрд 555,8 млн грн.

Індикативний показник ДПС України за звітний період виконано на 107,8 відсотків, або додатково надійшло 134,4 млн грн. Зокрема лише у травні  до бюджетів усіх рівнів зібрано майже 318,3 млн грн платежів.

При цьому, до державного бюджету впродовж січня - травня  надійшло 1млрд 4 млн грн, що на 171,4 млн грн більше ніж за відповідний період 2020 року. За даними аналізу основними джерелами поповнення державної казни у січні – травні  2021 року були: податок на додану вартість, якого сплачено 421,5 млн  грн, податок на доходи фізичних осіб – 345,9 млн грн, податок на прибуток – 114,9 млн грн  та військовий збір – понад 112,7 млн грн.

Дохідну частину місцевих бюджетів з початку року  поповнено на 1 млрд 520,4 млн грн. Приріст надходжень до відповідного періоду минулого року склав 124,2 відсотки, або 296,6 млн грн.

Лідерство у надходженнях до місцевих бюджетів тримає податок на доходи фізичних осіб, якого сплачено 1млрд 10,4 млн  грн. До минулого року (+199,0 млн грн).

Податківці інформують, що динаміка надходжень позитивна і щодо інших податків до місцевих бюджетів. Надходження плати за землю – 147,5 млн грн, (+40,7 млн грн). Єдиного податку - майже 244,3 млн грн, (+40,8 млн грн).

Більшість підприємництва краю сумлінно сплачує податки, при цьому розуміючи , що податки забезпечують фінансування суспільних потреб держави.

 Але разом з тим досягнути таких показників можливо лише завдяки вдосконаленню  застережних заходів проти мінімізації та ухилень від сплати податків, які ефективно проводять податківці - підкреслює Віталій Шпак.

ДПС про перевірки: Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи)

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Податок на землю: актуальні – запитання відповіді

Вчора, для платників області у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області відбулася «гаряча лінія» на тему "Адміністрування плати за землю". На питання платників відповідала заступник начальника  Головного управління ДПС у Чернівецькій області Тетяна Булавка.

Незважаючи на те що питання з плати за землю постійно висвітлюються на офіційному порталі Головного управління ДПС у Чернівецькій області та ЗМІ, запитань було чимало.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на найбільш актуальні запитання, які надійшли від запитувачів під час проведення заходу.

Чи буде звільнена від сплати земельного податку фізичній особі, яка користується пільгою з цього податку, у разі надання нею в оренду земельної ділянки, окремих будівель, споруд або їх частин, що знаходяться на цій земельній ділянці, іншій фізичній чи юридичній особі (не платнику ФСП)? 

Відповідно до п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Які пільги щодо сплати земельного податку встановлені для громадян? 

Від сплати земельного податку звільняються:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, зазначених вище, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Чи зобов’язаний громадянин щороку подавати до контролюючого органу заяву про застосування пільги зі сплати земельного податку та документи, які підтверджують її право на таку пільгу? 

Фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею письмової заяви у довільній формі про застосування пільги разом з документами, що посвідчують її право на пільгу.

При цьому нормами Податкового кодексу України не визначено для фізичної особи обов’язку щорічного подання контролюючому органу заяви про застосування пільги зі сплати земельного податку та документів, які підтверджують її право на таку пільгу. Тобто, платник податків подає до контролюючого органу документи про застосування пільги тільки у разі наявності змін у володінні земельними ділянками.

Чи може скористатись пільгою щодо сплати земельного податку фізична особа, яка належить до пільгових категорій, але вчасно не подала до контролюючого органу заяву про застосування пільги та документ, що посвідчує її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком) тощо)? 

Пільга по земельному податку почне застосовуватися з наступного податкового (звітного) року, якщо фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подала контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком) тощо) невчасно:

після 01 травня поточного року – якщо станом на 01 січня поточного року фізична особа має у власності одну земельну ділянку або декілька;

після завершення 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу та/або права власності – якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року та/або фізична особа, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки.

Як громадяни повинні сплачувати земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності, у тому числі якщо проживають у сільській (селищній) місцевості? 

Фізичні особи - платники плати за землю повинні сплачувати земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності через установи банків або відділення операторів поштового зв’язку.

У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714.