Заставнівська міська рада

Нещодавно в Заставнівській гімназії вчитель християнської етики Світлана Котляр і бібліотекар Марія Бойчук організували книжкову виставку «Біблія у моєму житті».

 «Народжена на Сході, вбрана в східні форми і образи, Біблія проходить в країну за країною, щоб знайти своїх. Вона навчилась говорити до серця людини сотнями мов.

Діти слухають її розповіді з подивом і з задоволенням, а мудреці роздумують про них, як про притчі життя. Лукаві і горді жахаються її попереджень, а до зранених серцем і до тих, хто кається вона говорить мовою матері.

Вона вплітається в наші дорогоцінні мрії для того, щоб Любов, Дружба, Співчуття, Відданість, Спогади і Надія були окрасою на вбранні її дорогоцінної мови. Ніхто не повинен вважати себе бідним чи самотнім, хто збагатив себе цим скарбом» (Генрі Ван Дейк)

Біблія – це книга життя, це правда, яку повинні знати всі. Вона не стільки вчить, що людина має робити, скільки показує, якою має бути людина.

Глибока Біблія — як море,

І розум з неї п‘є навчання;

Як океан воно просторе,

Криниця всього сподівання.

"Біблія — лист Бога до людей", —

Клуб спортивного та бального танцю "Grand" вкотре тішить нас високими досягненнями: професійні наставники, працьовиті талановиті діти, батьки, які їх підтримують — усе це разом складає одну розкішну картину успіху, намальовану щоденною працею.

Нещодавно "Grand" привіз нові цінні нагороди зі Всеукраїнських та Міжнародних змагань.

Перші відбувалися в Чернівцях — "Ратуша-2021". У цих змаганнях брали участь танцюристи із Ужгорода, Чернівців, Львова, Сторожинця, Самбора, Глибоки, Івано-Франківська, Кишинева і, звичайно, з нашої рідної Заставни!

У Міжнародних змаганнях "Zaporizhzhya Open Championship 2021" (м. Запоріжжя, 15 травня 2021 року) Клуб спортивного та бального танцю "Grand" брав участь разом із представниками Литви, Туреччини, Молдови, Грузії, Білорусі та України.

Працівники Палацу культури та мистецтв

Заставнівської міської ради

(керівник Ольга Цимбалюк)

підготували яскраву святкову відеокомпозицію

до Дня вишиванки.

Відеозйомка та монтаж: Олександр Дубовиченко.

День вишиванки в Україні відзначається щорічно в третій четвер травня. Цього року свято випало на 20 травня. Це свято символізує народний звичай носити традиційний вишитий одяг.Вишиванка стала популярною не тільки в Україні, а й за її межами. За всі роки з дня виникнення цього свята, відзначати його стали не тільки в Україні, а й в інших країнах. Традиційно в цей день люди надягають вишиті сорочки, блузи та сукні на роботу, навчання або прогулянку. Ювілейний, уже 15-й, День вишиванки присвячено етномузиці та екологічним питанням. Саме з цієї нагоди у Заставнівській гімназії було проведено акцію «Посади дерево-збережи культуру». Адже,надзвичайно актуальною на сьогоднішній день є екологічна проблема: вирубування лісів,пересихання річок,надмірне використання пластику. Ми є тут і зараз. Ми — зв‘язкові між минулим і майбутнім. Ми або захистимо Землю наших предків для наших нащадків, або залишимось в фізичній та духовній пустелі. Кожен з нас щодня робить свій маленький вибір, від якого залежить спільне майбутнє.

День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.

Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.

Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві.

Як свідчать архівні документи, Биківнянський ліс як об’єкт «спеціального призначення» – місце таємних поховань, використовувався органами НКВД УРСР протягом 1937-1941 років. На сьогодні вже встановлено імена понад 15 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання. Тут покоїться прах Михайля Семенка, Майка Йогансена, Михайла Бойчука, Федора Козубовського, митрополита УАПЦ Василя Липківського та інших жертв сталінського «Великого терору».

«Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. 

Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

Історична довідка

За період «Великого терору» на території УРСР було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та виправно-трудових таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).

Масові репресивні операції у 1937–1938 роках, за задумом Йосипа Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально-ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.

Офіційно початком «Великого терору» став оперативний наказ НКВД СРСР №00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 року, затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 року. Проте наявні документи НКВД (накази, листування, телеграфи) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.

Наказом №00447 упроваджувалися ліміти (плани) на покарання громадян. Вироки за І-ю категорією означали «розстріл», за ІІ-ю категорією – на ув’язнення в таборах ГУЛАГ (рос: Главное управление лагерей) НКВД СРСР. Якщо первинний ліміт для УРСР за І категорією становив 26150 осіб, то у січні 1938 року він був збільшений до 83122 осіб. Із проханням про додаткові ліміти в Москву неодноразово зверталися наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський.

Ще до початку дії оперативного наказу №00447 особливу увагу було звернено на «чистку» партійних лав та органів безпеки, що мало забезпечити надалі беззастережне виконання репресивних директив центру. А вже у червні 1937 року розпочались масові арешти. 10 липня 1937 р. політбюро ЦК КП(б)У розіслало по областях УРСР вказівку про формування позасудового репресивного органу – обласних «трійок», створених для спрощення процедури засудження. До складу трійки зазвичай входили начальник обласного УНКВД (голова), обласний прокурор та перший секретар обласного, крайового або республіканського комітету ВКП(б). Існування «трійок» повністю суперечило радянському законодавству, у тому числі Конституції 1936 року.

Заарештований був фактично позбавлений права на захист (на адвоката) чи оскарження вироку. Переважна більшість справ була побудована на власних свідченнях обвинувачених. Як правило, свідчення не перевірялись, доказами провини арештованого слідство не цікавилось. Слідчі психологічним знущанням і нелюдськими тортурами «вибивали» з арештованих потрібні зізнання. В 1937 році дозвіл на застосування методів «фізичного впливу на підозрюваних» (тобто тортур) було дано на найвищому рівні ЦК ВКП (б). Випадки неправомірного засудження вважались цілком припустимими і виправдовувалась прислів’ям «ліс рубають – тріски летять».

Часи «Великого терору» у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Громадяни писали доноси на колег, остерігаючись, що ті донесуть на них першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.

Розіграні за сценарієм показові процеси проти партійно-радянських очільників 1937-1938 років передбачали не лише усунення чи маргіналізацію рештків старої еліти, але також здійснення впливу на нових висуванців та суспільство загалом. Участь у цих показових процесах мала засвідчити політичну й ідеологічну лояльність, послух волі вождя, визнання терористичних методів державного керівництва. Таким був метод здійснення «сталінської кадрової революції».

«Великий терор» згорнули за вказівкою вищого партійно-радянського керівництва. 17 листопада 1938 року ЦК ВКП(б) і Раднарком СРСР ухвалили постанову «Про арешти, прокурорський нагляд і провадження слідства», якою «орієнтували правоохоронні органи на припинення «великої чистки» та відновлення елементарної законності. Наступним кроком стала фізична ліквідація безпосередніх організаторів і виконавців «Великого терору».

Реабілітація жертв

Незаконність Великого терору визнали ще за часів СРСР після смерті Й.Сталіна, коли в роки «відлиги» провели часткову реабілітацію репресованих. Реабілітаційні процеси другої половини 1950-х – початку 1960-х років мали обмежений характер. Більшість громадян, засуджених за політичними звинуваченнями, не отримали повної реабілітації, а їхні права не були повністю відновлені.

У 1991 році, в останні місяці існування УРСР, було ухвалено Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». У ньому вперше в Україні законодавчо засудили і відмежувалися від політичних репресій як методу керування суспільством. Але оскільки цей закон ухвалювався ще в УРСР, то певна частина цих репресій, навіть вчинених позасудовими органами, все ще визначалася «обґрунтованими». Відповідно до вимог Закону органами прокуратури та судами впродовж 1991–2001 років було реабілітовано 248 тис. 810 громадян, відмовлено в реабілітації — 117 тисячам 243 особам.

У 2015 році Україна засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганд їхньої символіки». Законопроект було розроблено Українським інститутом національної пам’яті спільно із народними депутатами України, громадськістю та експертами Реанімаційного пакету реформ.

У 2018 році Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років». Закон суттєво розширює коло осіб, які підпадають під реабілітацію. Зокрема, в ньому прописана автоматична реабілітація осіб, які були покарані позасудовими органами, право на реабілітацію отримають ті, хто зі зброєю в руках боровся за незалежність України, був ув’язнений, примусово поміщений у психіатричний заклад, трудову армію, позбавлений майна через «експропріацію» чи «розкуркулення», або ж депортований за національною ознакою.

З 2019 року почала працювати Національна комісія з реабілітації, яка є спеціальним постійно діючим органом при Українському інституті національної пам’яті. Комісія надає статус реабілітованих особам, постраждалим від політичних репресій комуністичного та тоталітарного режимів Україні. До травня 2020 року Національна комісія з реабілітації розглянула 660 обгрунтованих пропозицій та матеріалів про реабілітацію.

Вражаючі факти про «Великий терор» в Україні

1. Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним із найбільших на території України. Вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян.

2. Інші місця масових поховань жертв «Великого терору» політичних репресій 1937–1938 років – Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). У Західній Україні після 1939 року також з’явились місця масових поховань, зокрема урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), урочище Саліна (Львівська область), Тюрма на Лонцького (Львів).

3. Найкривавіша ніч у Києві – 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням. Спочатку для масових поховань відводилися спецділянки цвинтарів. У пік репресій з метою приховати масштаби злочину енкавидисти змінили цю практику. У фруктових садах, парках, приміських лісах викопувались траншеї для поховань, часто трупи засипалися негашеним вапном.

4. 27 жовтня – 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорськ у Карелії з нагоди наближення 20-річчя Жовтневої революції було розстріляно 1111 осіб, з них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною.

5. НКВД УРСР розташовувався у Києві в 1934-1938 роках у будівлях колишнього Київського інституту шляхетних дівчат (згодом – Жовтневий палац), в 1938-1941 роках по вулиці Короленка (нині – Володимирська), 33. Київський міський відділ та управління НКВД по Київській області розміщувались по вулиці Р. Люксембург (нині – Липська, 16).

6. У 1955 році КҐБ при РМ СРСР направив в обласні управління держбезпеки директиву №108 сс, де дав вказівку повідомляти родичам розстріляних, що їхні рідні «померли в місцях позбавлення волі, а в необхідних випадках, при рішенні майнових або інших правових питань, реєструвати в загсах смерть розстріляних із видачею заявникам свідоцтв, в яких дати смерті вказувати у межах 10 років з дня арешту, а причини смерті – вигадані».

7. В рамках «Великого терору» НКВД організувало та провело серію масових національних операцій. Це т.зв. «німецька операція» (25 липня 1937 р.), «польська» (11 серпня 1937 р.), «румунська», «латиська», «грецька», «іранська», «харбінська», «афганська», «проти болгар і македонців».

8. Спогади катів-енкаведистів та результати ексгумації тіл свідчать про характерний «почерк» вбивць. Як правило, це були постріли у потилицю або в перший шийний хребець із револьверів системи «Наган». Наган вважався точним, безвідмовним та достатньо потужним для завдання смертельного поранення, несильна віддача берегла сили катів при масових розстрілах.

9. Влітку 1937 року було введено ряд нормативних документів, що посилили відповідальність членів родин репресованих. Дружини та чоловіки «ворогів народу» підлягали обов’язковому арешту, діти до 15 років передавались у спеціальні дитячі будинки. Члени сімей «ворогів народів», засуджених до розстрілу, підлягали примусовому переселенню у внутрішні області СРСР. Показовою є доля колишнього Генерального секретаря харчових справ УНР Миколи Стасюка, який в 1931 р. був засуджений на 10 років, а потім дізнався що в 1937 році його дружина Марія була страчена «як дружина петлюрівського міністра».

10. Термін «Ворог народу» (латинське hostis publicus) має давньоримське походження. Він застосовувався до ворогів республіки, які прирівнювались до солдатів ворогуючої сторони та підлягали фізичному винищенню. Вдруге цей термін став загальновживаним в часи Великого терору якобінців у Франції в 1793-1794 рр. У СРСР цей термін був не лише розповсюдженим кліше політичної риторики, але і вписаним у Конституцію 1936 року, згідно 131 статті якої «ворогами народу» оголошувались особи, які вчиняли замах на громадську, соціалістичну власність.

Як знайти інформацію про репресовану особу

Допомогти в пошуку інформації про репресованих може відеолекція «Репресовані родичі» проекту «Суспільний університет» на UA:Перший (https://youtu.be/6aKNQ6-6orw). Також корисною буде книга «Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів» (http://www.cdvr.org.ua/node/3185). Ці матеріали містять перелік установ та ресурсів, до яких варто звертатися, їхні контакти, зразки заяв, алгоритм дій, знайомлять з відповідним законодавством, описують практику доступу до архівів комуністичних спецслужб в Україні і за кордоном, а також надають відповіді на найпоширеніші запитання.

Короткий алгоритм пошуку інформації про репресованих родичів:

1. Збір якнайбільшої кількості даних (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження розшукуваної особи, важливі факти біографії тощо).

2. Пошук інформації на наступних сайтах:

- Національний банк репресованих (http://www.reabit.org.ua/nbr/);

- Жертви політичного терору в СРСР (http://lists.memo.ru/);

- Сталінські розстрільні списки (http://stalin.memo.ru);

- Єдина система пошуку репресованих (https://bydc.info/search.php);

- Список репресованих осіб, архівні кримінальні справи яких зберігаються в Комітеті національної безпеки Республіки Казахстан (http://e-history.kz/ru/repression/list/440#scontent).

3. Звернення в довільній формі (вказується назва та адреса установи, прізвище, ім'я, по-батькові заявника, місце його проживання, суть питання) в такі установи:

- Галузевий державний архів Служби безпеки України;

- Галузевий державний архів Міністерства внутрішніх справ України;

- державний архів області за місцем народження, проживання, арешту, відбування покарань;

- Головний інформаційно-аналітичний центр Міністерства внутрішніх справ РФ.

- Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті відкрив Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих, де допоможуть знайти відомості про репресованих у 1917-1991 роках, підкажуть як правильно подати запити до архівів. Телефони Центру: (067) 298-18-18 або (044) 298-12-12, також можна надіслати листа на електронну пошту poshuk@hdauinp.org.ua, написати повідомлення фейсбук-сторінці архіву: https://www.facebook.com/hdauinp  

або через сайт: http://hdauinp.org.ua

4. Відповідно до Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» громадяни України, іноземці та особи без громадянства можуть безкоштовно переглядати та копіювати власним фотоапаратом всі документи, що пов'язані з комуністичним тоталітарним режимом.

5. У випадку додаткових запитань звертайтеся у Facebook-групу «Доступ до архівів» (www.facebook.com/groups/dostup.do.arhiviv).

Науковці, які спеціалізуються на тематиці:

Олег Бажан (Київ), Інститут історії України НАНУ,

Сергій Білокінь (Київ), Інститут історії України НАНУ,

Богдан Біляшівський (Київ), Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»,

Валерій Васильєв (Київ), Інститут історії України НАНУ,

Андрій Жив'юк (Рівне), Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука,

Сергій Кокін (Київ), Інститут історії України НАНУ,

Станіслав Кульчицький (Київ), Інститут історії України НАНУ,

Едуард Петровський (Одеса), Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова,

Роман Подкур (Київ), Інститут історії України НАНУ,

Олександр Рубльов (Київ), Інститут історії України НАНУ,

Юрій Шаповал (Київ), Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Корисні ресурси:

http://www.territoryterror.org.ua/ – сайт Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору»

www.reabit.org.ua – головна редакційна колегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією»

http://memorial.kiev.ua – Українське добровільне культурно-просвітницьке правозахисне благодійне товариство «Меморіал» імені Василя Стуса.

http://ua.bykivnya.org – Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».

Джерело: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-zhertv-politychnyh-represiy

За ініціативи відділу освіти, культури, молоді та спорту Заставнівської міської ради, у приміщенні міської ради, 13 травня 2021 року, відбулося засідання круглого столу на тему «Оптимізація мережі закладів освіти та створення опорних закладів на території Заставнівської територіальної громади».

Сьогодні відбулося виїзне засідання адміністративної комісії Заставнівської міської ради.

Звертаємося до жителів міста Заставна і просимо: приберіть, будь ласка, свої території для наведення порядку у місті, відповідно до чинних Правил благоустрою.

Насамперед, це вулиця Грушевського (неподалік каплички), Бажанського (магазин «Мальва», а також узбіччя нижче пожежної частини, де жителі, які проживають навпроти, винесли сміття і зрізані квіти.

Окрім того, на провулок Січових стрільців та вул. Павлюка адмінкомісія викликала керівника Заставнівського РЕМу. Він пообіцяв, що забезпечить впорядкування цієї території.

Просимо жителів згаданих вулиць не смітити та не захаращувати дороги та узбіччя.

Комісія розглянула ще декілька заяв, які надійшли до міської ради, та вирішила скласти протоколи про адмінправопорушення, накласти штрафи розміром 340—1 360 грн.

Це провулок Павлюка 13 А, куди вже попередньо виїжджала земельна комісія. Просимо жителів забрати "барикади" і навести лад.

На заміщення вакантної посади начальника Служби у справах дітей Заставнівської міської ради.

До конкурсу допускаються особи, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра і стаж роботи за фахом не менше 3 років або 5 років стажу в інших сферах.

Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, мають подати до Заставнівської міської ради такі документи:

• заяву про участь у конкурсі;
• заповнену особову картку (форма П-2 ДС) з додатками;
• дві фотокартки розміром 4 х 6 см;
• копії документів про освіту, підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня;
• копію паспорта;
• копію реєстраційної картки платника податків;
• копію трудової книжки;
• копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов'язаних);
• лист – підтвердження про успішне подання електронної декларації у Єдиний державний реєстр декларацій за попередній рік (кандидат на посаду) (електронна)

Додаткову інформацію щодо основних функціональних обов'язків, розміру та умов оплати праці можна отримати в апараті міської ради (каб. №19).

Термін прийому документів – 30 календарних днів з дня оголошення про проведення конкурсу.

Адреса міської ради: 59400 м. Заставна, вул. Гагаріна, 9.                  Телефон 3-12-91

«ВИ ПЕРЕМОГЛИ — МИ БУДЕМО ПАМ’ЯТАТИ» Не щезне з пам’яті людської, не піде в забуття велика трагедія нашого народу — Друга світова війна. Неможливо забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших. Воєнне лихоліття не оминуло жодної української сім’ї. Педагогічний та учнівський колективи Заставнівської гімназії долучилися до заходів, які були присвячені 76-ій річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні «Ви перемогли — ми будемо пам’ятати» біля пам’ятника загиблим воїнам-землякам. Від імені майбутніх призовників обітницю дав гімназист VII класу Василь Ганяк. Гімназисти IV-А та IV-Б класів (класні керівники Галина Цуркан і Тетяна Палагнюк) вшанували пам'ять загиблих у роки Другої світової війни покладанням квітів та вінка до пам’ятника визволителям краю у міському парку. Ми повинні пам’ятати, якою страшною трагедією для українців була ця війна, та ціну, яку заплатили наші батьки та діди за звільнення України від нацистських загарбників.

1. Найменування і місцезнаходження закладу освіти:
• комунальний заклад «Заставнівська гімназія» Заставнівської міської ради Чернівецької області;
• вул. Гагаріна, 5 м. Заставна, Чернівецький район, Чернівецька область, 59400.

2. Найменування посади та УМОВИ оплати праці: директор, посадовий оклад, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26 вересня 2005 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2005 року за № 1130/11410, зі змінами та доповненнями, надбавки та доплати відповідно до постанови КМУ №373 від 20.03.2011, постанови КМУ № 78 від 31.01.2001, можливі надбавки, відповідно до постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери від 30 серпня 2002 року №1298, зі змінами та доповненнями.

3. Кваліфікаційні вимоги до керівника закладу, відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту»:
посаду керівника закладу загальної середньої освіти може обіймати особа, яка є громадянином України, має вищу освіту не нижче ступеня магістра (спеціаліста) та стаж педагогічної роботи не менше трьох років, а також організаторські здібності, фізичний та психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.

4. Перелік документів, які необхідно подати для участі в конкурсному відборі, місце та термін їх подання:

претенденти на посаду керівника закладу загальної середньої освіти подають до конкурсної комісії такі документи:

• 
  заяву про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;
  • автобіографію та/або резюме (за вибором учасника конкурсу);
  • копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
  • копію документа про вищу освіту не нижче ступеня магістра (спеціаліста);
  • копію трудової книжки чи інших документів, що підтверджують стаж педагогічної діяльності не менше трьох років на момент їх подання;
  • довідку про відсутність судимості;
• мотиваційний лист, складений у довільній формі;
• документ, що підтверджує вільне володіння державною мовою;
• довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду.

За бажанням претенденти можуть подавати інші документи, які підтверджуватимуть їх професійні та/або моральні якості.
Відповідальність за не достовірність документів несе претендент на посаду керівника закладу освіти.

5. Подання документів:
• подання документів здійснюється за адресою:
• вул. Гагаріна, 9., м. Заставна, Чернівецька область, I поверх, кабінет № 3, відділ освіти, культури, молоді та спорту міської ради з 29 квітня по 28 травня 2021 року включно.
• Уповноважена особа, яка приймає документи за описом — Дера Андрій Миколайович, мобільний телефон: +380991888291
• Уповноважена особа, яка надає інформацію про конкурс — Дера Андрій Миколайович, робочий телефон: +380991888291

6. Дата та місце проведення конкурсу:
• 25 червня 2021  року за адресою: вул. Гагаріна, 5, м. Заставна, Чернівецька область, Заставнівська гімназія.

Іспит складається державною мовою.

Загальний час для проведення іспиту становить шістдесят хвилин.

Складові та тривалість конкурсного відбору:

— письмове вирішення ситуаційного завдання;

— письмове тестування відкритої форми на знання законодавства України у сфері загальної середньої освіти (Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»);

— публічна презентація перспективного плану розвитку "Заставнівської гімназії" Заставнівської міської ради Чернівецької області;

— надання відповідей на запитання членів конкурсної комісії щодо проведеної презентації

7. Перелік тестових питань з Примірного переліку питань, затвердженого наказом МОН від 19.05.2020 року № 654 на знання законодавства України у сфері загальної середньої освіти.

8. Перелік ситуаційних завдань (Додаток 4).

Додаток 1

Голові конкурсної комісії

____________________________

____________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

____________________________

____________________________,

(прізвище, ім’я та по батькові

претендента)

який (яка) проживає за адресою:

____________________________

____________________________,

(номер контактного телефону)

e-mail ______@ ___________

(заповнюється друкованими

літерами)

ЗАЯВА

Прошу допустити мене до участі в конкурсі на зайняття посади _________________________

____________________________________________________________________

(найменування посади та зазначення мотивів для зайняття посади)

Підтверджую достовірність інформації у поданих мною документах.

Інформацію про проведення конкурсу прошу повідомляти мені шляхом (проставляється позначка «+» навпроти одного із запропонованих способів):

□ надсилання листа на зазначену адресу;

□ надсилання електронного листа на зазначену електронну адресу;

□ телефонного дзвінка за номером ___________________________;

                                                               (в інший доступний спосіб)*

___ __________ 201__ р.                                                         ___________________

_________________

                                                                                                               (підпис)

* У разі неможливості передачі інформації в обраний спосіб повідомлення надсилається на адресу зазначеної у цій заяві електронної пошти.

Додаток 2

ЗГОДА

на обробку персональних даних

Я, _________________________________________________________,

(прізвище, ім’я, по батькові)

народився _____ ________________ 19__ р., документ, що посвідчує особу (серія ___ № ________), виданий _______________________________________________________________

_______________________________________________________________,

відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» (далі — Закон) даю згоду на:

 обробку моїх персональних даних з первинних джерел у такому обсязі: відомості про освіту, професію, спеціальність та кваліфікацію, трудову діяльність, науковий ступінь, вчене звання, паспортні дані, дані про зареєстроване або фактичне місце проживання, біографічні дані, номери телефонів, дані про мою участь у міжнародних та європейських проектах;

 використання персональних даних, що передбачає дії володільця персональних даних щодо їх обробки, в тому числі використання персональних даних відповідно до їх професійних чи службових або трудових обов’язків, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права на обробку персональних даних іншим суб’єктам відносин, пов’язаних із персональними даними (стаття 10 Закону);

 поширення персональних даних, що передбачає дії володільця персональних даних щодо передачі відомостей про фізичну особу (стаття 14 Закону);

 доступ до персональних даних третіх осіб, що визначає дії володільця персональних даних у разі отримання запиту від третьої особи щодо доступу до персональних даних, доступ суб’єкта персональних даних до відомостей про себе (стаття 16 Закону).

Зобов’язуюся в разі зміни моїх персональних даних подати у найкоротший строк уточнену достовірну інформацію та оригінали відповідних документів для оновлення моїх персональних даних.

«____» ______________201__ р.

__________________

                                                                                                                     (підпис)

Додаток 3

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

1.Право дітей на освіту у Законах України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту».

2.Порядок організації навчання у закладах загальної середньої освіти.

3.Організація проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини.

4.Система управління діяльністю закладом освіти.

5.Законодавство України про освіту.

6.Основні завдання законодавства України про загальну середню освіту.

7.Хто має право на освіту?

8.Як забезпечується право на безоплатну освіту?

9.Заходи державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності.

10.Через які види освіти особа реалізує своє право на освіту?

11.Які форми здобуття освіти передбачені законодавством?

12.Складники та рівні освіти.

13.Завдання загальної середньої освіти.

14.Територіальна доступність повної загальної середньої освіти.

15.Створення, реорганізація, ліквідація та перепрофілювання закладу загальної середньої освіти.

16.Освіта осіб з особливими освітніми потребами.

17.Організаційно-правовий статус закладів освіти.

18.Повноваження керівника закладу освіти.

19.Колегіальні органи управління закладів освіти.

20.Громадське самоврядування в закладі освіти.

21.Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти.

22.Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти.

23.Які рамки кваліфікацій функціонують в Україні?

24.Які рівні визначає національна рамка кваліфікацій.

25.Система та її складові забезпечення якості освіти – організація освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти.

26.Що таке академічна доброчесність?

27.Що таке інституційний аудит?

28.Що таке моніторинг якості освіти і як він проводиться?

29.Як проводиться атестація та сертифікація педагогічних працівників.

30.Які категорії учасників освітнього процесу та їх основні права і обов’язки?

31.Які вимоги до освіти та професійної кваліфікації педагогічного працівника закладу освіти?

32.Органи управління у сфері освіти.

33.Психологічна служба та соціально-педагогічний патронаж у системі освіти.

34.Як здійснюється фінансування закладів освіти?

35.Складові майна закладів освіти.

36.Управління та громадське самоврядування закладу загальної середньої освіти.

37.Відповідальність за порушення законодавства у сфері освіти.

38.Упродовж скількох днів після подання декларації суб’єкт декларування (особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) має право подати виправлену декларацію?

39.Хто є близькими особами згідно із Законом України «Про запобігання корупції»?

40.Що таке потенційний конфлікт інтересів?

41.Що таке неправомірна вигода?

42.Хто є членами сім’ї згідно із Законом України «Про запобігання корупції»?

43.Що визначає Закон України «Про запобігання корупції»?

44.Що таке конфіденційна інформація відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»?

45.Який контроль здійснюється за забезпеченням доступу до публічної інформації?

46.Що визнається порушенням бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу?

Додаток 4

ПЕРЕЛІК СИТУАЦІЙНИХ ЗАВДАНЬ

Ситуація 1.

Кінець серпня. У кабінет директора школи приходять 15 учнів 10 класу (всього у класі — 28 учнів) і просять призначити класним керівником не Марію Петрівну, а Юлію Іванівну. (У минулому році на паралелі було три дев’ятих класи, при формуванні десятих класів стало два, і зміна класних керівників була неминучою). Якими мають бути дії директора школи?

Ситуація 2.

Кінець першого півріччя навчального року. Другий клас. Класовод працює з дітьми з першого класу на час відпустки по догляду за дитиною основної працівниці. Основна працівниця повідомляє про свій намір перервати відпустку по догляду за дитиною і стати до роботи з січня. Батьки звертаються до директора школи з проханням не змінювати вчительку, тому що діти до неї звикли. Які дії директора школи?

Ситуація 3.

Молодий педагог не вийшов на роботу без попередження адміністрації, знаходився поза зоною досяжності мобільного зв’язку. Наступного дня прибув на роботу живий-здоровий. Дії директора школи?

Ситуація 4.

Делегація від батьків другокласників звернулась до директора школи з проханням перевести у інший клас учня, який порушує дисципліну, обзиває дітей. Мотивуючи свою вимогу тим, що хвилюються за життя і здоров’я своїх дітей. Поводяться категорично, обіцяють звернутися до органів управління освітою, міської влади. Які дії директора школи?

Ситуація 5.

Конфлікт відбувся між молодою вчителькою музики і учнем 6-го класу Ігорем, важким, запальним хлопчиком із неблагополучної сім’ї, який не користується в класі авторитетом. Тривав урок музики, учителька оголосила оцінки за вікторину, проведену на минулому уроці. Ігорю здалося, що вчителька занизила йому оцінку. Він грубо обізвав її та вийшов із класу. Вчителька веліла переказати Ігорю, щоб до неї на урок він більше не приходив. Як установити нормальні взаємини між учнем і вчителем музики?

Ситуація 6.

Миколка, кмітливий, енергійний і непосидючий п’ятикласник, постійно дратує вчительку своїм базіканням та вертлявістю. Не допомогло пересаджування за першу парту. Дисциплінарні зауваження лише на декілька хвилин заспокоюють пустуна. І ось одного разу, не витримавши перешіптування хлопчика з сусідом, педагог рішуче заявила: «Наступного разу без батька або матері на урок не приходь!» Засмучений п’ятикласник кулею вилетів із класу. Вчителька звернулася за порадою до директора школи.

Ситуація 7.

У дівчинки зіпсувалися взаємини з класним керівником. На її уроках Оля не відповідає, на спроби з’ясувати ситуацію говорить грубощі або вперто мовчить. Прохання і вимоги не виконує, порушує дисципліну, причому робить це демонстративно, підкреслюючи свою неповагу до вчительки. Що б ви порадили вчительці?

Ситуація 8.

Учень 10-го класу на уроках історії займався неохоче. Учитель не змогла знайти контакт із учнем, часто робила йому грубі зауваження щодо його ставлення до занять. Учень у відповідь на це навмисно порушував дисципліну. Одного разу він так поводився на уроці, що вчителька попросила його вийти з класу. Учень відмовився виконати прохання вчителя. Тоді вона підійшла до його столу, взяла портфель і викинула в коридор. Учень підійшов до столу вчительки, узяв її сумку і кинув уздовж класу. Вчителька звернулася до директора школи за порадою.

Ситуація 9.

Директор школи усвідомив, що у педагогічному колективі працює педагог, який має непересічні лідерські здібності і є неформальним лідером у колективі. Тобто є потенційним конкурентом директора школи. Як правильно вибудувати виробничі взаємини з таким педагогом?

Ситуація 10.

Заступники директора школи мають великий досвід управлінської роботи, але гальмують інноваційні проєкти в закладі освіти, при цьому уміють переконливо доводити свою правоту. Як вплинути на таких заступників?

Ситуація 11.

         Завуч школи, вчитель історії, не підготував вчасно важливі документи, чим створив несприятливу ситуацію у роботі і отримав догану за недобросовісне виконання обов’язків. У той же час стає відомо, що його учень здобув перемогу на олімпіаді всеукраїнського рівня. Чи правильно буде одразу після покарання заохочувати і визнавати заслуги підлеглого?

Ситуація 12.

         Педагог-організатор школи О.В. повернулася з відпустки із запізненням на два дні і мотивувала це тим, що «неможливо було виїхати з Мелітополя, де вона відпочивала». За порушення трудової дисципліни їй винесли догану.

Незабаром після цього відбувся міський КВК між командами шкіл, в підготовці до якого О.В. брала найактивнішу участь, і команда школи посіла 1 місце.

Проте на педраді, де підсумовували роботу школи за семестр, О.В. не навіть згадали в числі учасників підготовки до цього заходу, бо завуч школи викреслила її прізвище з тексту своєї доповіді.

Як правильно вчинити директору у такій ситуації?

Ситуація 13.

         Учитель В.В. систематично порушує дисципліну і не виконує свої професійні обов'язки при потуранні його безпосереднього керівника завуча М.М.. Директор школи знає не тільки про погану роботу В.В., але й про те, що М.М. не явно, внаслідок своєї слабохарактерності чи приятельських стосунків з В.В.., фактично заохочує недобросовісність В.В. чи замовчує її. Безпосередніх, очевидних причин і зачіпок для покарання М.М. (безпосереднього керівника), начебто немає: покараним повинен бути В.В. (підлеглий). Але водночас директор школи усвідомлює, що в поганій роботі В.В. є значна частка вини М.М. Кого ж варто більшою мірою покарати?

Ситуація 14.

         Директор школи заходить до класу і бачить на дошці карикатуру на себе. Вона виразна, смішна, об’єктивна. Клас мовчки очікує реакції директора. Що має зробити керівник закладу?

Ситуація 15.

         Усе почалося в той день, коли Настю, ученицю 5-Б класу, не пустили вранці до школи. В її школі для всіх учнів була введена обов’язкова форма: піджак зеленого кольору. Того ранку Настя піджак не вдягла, бо за день до того дівчинка забруднила його і мама віднесла річ до хімчистки, іншого піджака у дівчинки не було. Настя була прикро вражена, коли черговий при вході не впустив її до школи, посилаючись на наказ директора «без шкільної форми нікого в школу не впускати!». Засмучена дівчинка вже налаштувалась вертатися додому, як раптом побачила завуча з виховної роботи, Марію Іванівну, яка піднімалася сходами шкільного ґанку.

— Добрий день, Маріє Іванівно, чому мене не впускають до школи? Я вчора забруднила піджак і мама віднесла його до хімчистки, а черговий каже, що без піджака в школу не можна!

— Настю, не вигадуй дурниць і передай мамі, щоб вона частіше ходила на батьківські збори. Тоді б вона знала, що існує наказ, відповідно до якого всі учні повинні ходити до школи тільки в шкільній формі!

Повернувшись додому, Настя ледве встигла застати маму до того, як вона пішла на роботу. Мати вислухала доньку і була вкрай обурена вчинком шкільної адміністрації, після чого прийшла зі скаргою до директора школи.

Що повинен зробити директор школи у такій ситуації?

Ситуація 16.

         До директора школи звертається молода вчителька і повідомляє, що учень 8 класу на уроці обізвав її нецензурними словами. Як директору правильно вирішити таку ситуацію?

Ситуація 17.

         Педагогічному колективу школи потрібно визначитись із учасниками міського етапу конкурсу «Вчитель року». До директора школи звертається голова профкому закладу і намагається довести, що потрібно відгородити педагогів від подібних конкурсів, тому що це — трата часу і здоров’я педагога. А перед директором школи управління освіти поставило чітке завдання — підготувати учасників конкурсу. Дії директора у такій ситуації.

Ситуація 18.

         До директора школи звернулися батьки учениці 8 класу з тієї причини, що однокласник їхньої дочки виставив у соцмережі відео, на якому зафіксоване її побиття іншими учнями. Якими мають бути дії директора у такому випадку?

Ситуація 19.

         Учень третього класу впадає в істерику на уроці, як наслідок травмує себе, вчителька і медсестра вимушені тримати його, щоб він не нашкодив знову собі та іншим дітям. Наступного дня батько хлопчика пише скаргу на ім’я директора школи з причини фізичного насилля педагогів над його дитиною.

Ситуація 20.

         Територія школи не ізольована від міста. Як результат — на території закладу відпочивають мешканці міста, розпивають алкоголь, палять цигарки, вигулюють собак. Як саме адміністрація школи може домогтися порядку на території школи?

Додаток 5

ВІДОМІСТЬ

про результати іспиту

Голова комісії       _______________                                                                                      _____________________________

Додаток 6

Критерії оцінювання учасників конкурсу

на заміщення вакантної посади керівника комунального закладу загальної середньої освіти

Критерії оцінювання письмового тестування.

Тестування складається державною мовою.

Перед проходженням тестування кожен кандидат пред’являє паспорт або документ, який посвідчує особу.

Під час проведення тестування кандидатам забороняється користуватися додатковими електронними приладами, підручниками, навчальними посібниками, іншими матеріалами, а також спілкуватись один з одним. У разі порушення зазначених вимог кандидат відсторонюється від подальшого проходження конкурсу, про що складається відповідний акт, який підписується присутніми членами конкурсної комісії.

Тестування містить 30 тестових завдань, які формуються із загального переліку питань, затверджених даним Положенням.

Кожне питання передбачає три варіанти відповіді, одна з яких є правильною.

Роздруковані тестові питання секретар конкурсної комісії пакує в конверти, а ключі правильних відповідей передає членам конкурсної комісії перед перевіркою тестових завдань.

Загальний час для проведення тестування становить 30 хвилин. Після закінчення часу, відведеного на складення тестування, кандидат пакує в один конверт бланк з відповідями, а у другий – заповнений бланк з персональними даними та повертає обидва конверти секретарю. Секретар присвоює однаковий номер для конвертів з відповідями на тестові питання та із заповненим бланком персональних даних кандидата. Визначення секретарем номера конвертів здійснюється за відсутності кандидата у приміщенні, в якому проходило тестування.

Після отримання від усіх кандидатів конвертів секретар конкурсної комісії передає конверти з відповідями на тестові питання членам конкурсної комісії для визначення результатів тестування, а конверти з персональними даними кандидатів залишаються у нього.

Для визначення результатів тестування використовується така система:

– 2 бали виставляється кандидатам, які відповіли правильно на 20 питань тестового завдання і більше;

– 1 бал виставляється кандидатам, які відповіли правильно на 16-19 питань тестового завдання;

– 0 балів виставляється кандидатам, які відповіли на 15 і менше питань тестового завдання.

Кандидати, які отримали 0 балів, не можуть бути допущені до наступного етапу конкурсу.

У разі обрання кандидатом більш як одного варіанта відповіді тестове питання вважається неправильно вирішеним.

Після визначення результатів тестування члени конкурсної комісії повертають конверти з відповідями секретарю. Після отримання усіх конвертів з результатами тестування секретар відкриває конверти з відповідями
та персональними даними кандидатів, які фіксує у відомості про результати тестування (додаток 5) та оголошує кандидатам.

Повторне тестування не допускається, крім випадків, коли тестування не відбулося причин, незалежних від членів конкурсної комісії та кандидатів. У такому разі призначається нова дата тестування та (або) час.

Кандидати, які за результатами тестування отримали 0 балів,
є такими, що не пройшли тестування та не можуть бути допущені
до наступного етапу конкурсу.

Кандидати, які набрали від 1 до 2 балів, вважаються такими, що пройшли тестування та є такими, що допущені до наступного етапу конкурсу.

Загальний час для проведення іспиту становить не менше 60 хвилин.

Перевірка професійних компетентностей проводиться шляхом письмового вирішення ситуаційного завдання.

Ситуаційні завдання проводяться з метою об’єктивного з’ясування спроможності кандидатів використовувати свої знання, досвід під час виконання посадових обов’язків, а також, з метою комплексної перевірки кандидатів на відповідність професійній компетентності, оцінки комунікаційних якостей та вміння приймати рішення.

Усі кандидати, які претендують на одну посаду, розв’язують одне ситуаційне завдання із запропонованих (за своїм вибором).

 Розв’язання ситуаційного завдання кандидатом є успішним, якщо проведено детальний аналіз описаної ситуації, виявлена(і) проблема(и), обрана і обґрунтована проблема для вирішення, визначені критерії та обмеження для вирішення проблеми; виявлено декілька альтернатив при вирішенні проблеми; на основі критеріїв і обмежень обрана одна з альтернатив, обґрунтований вибір альтернативи; розроблено управлінське рішення, виявлені ризики і припущення; рішення оформлено у вигляді управлінського документа (переліку документів для складних ситуаційних завдань з виділенням і оформленням базового рішення).

 На розв’язання ситуаційного завдання кандидатові надається 30 хвилин.

 Після розв’язання ситуаційного завдання або після закінчення часу, відведеного на його розв’язання, кандидати надають секретарю свої відповіді.

 Конкурсна комісія для оцінювання результатів розв’язання ситуаційного завдання використовує таку систему:

 3 бали – ситуація розв’язана у межах вимог чинних нормативно-правових актів без можливого розвитку конфліктної ситуації;

2 бали – ситуація розв’язана, проте учасник демонструє незнання окремих нормативно-правових актів, що стосуються ситуації. Розвиток конфліктної ситуації не передбачається;

1 бал – хід розв’язання ситуації спонукає до розвитку конфлікту, є ознаки порушення нормативно-правових актів;

0 балів – учасник не орієнтується у можливих шляхах розвитку конфліктної ситуації.         

Визначення результатів розв’язання ситуаційних завдань здійснюється кожним членом конкурсної комісії індивідуально та вноситься до відомості про результати ситуаційних завдань. Остаточною оцінкою у балах за розв’язання ситуаційного завдання є середнє арифметичне значення індивідуальних оцінок членів конкурсної комісії.

Після оцінювання члени конкурсної комісії надають відомості про результати розв’язання ситуаційних завдань кандидатів секретарю комісії. Кандидати, які отримали середній бал 0,5 або нижче не можуть бути допущені до наступного етапу конкурсу.

При вирішенні ситуаційного завдання кандидат здійснює записи на аркуші з печаткою відділу освіти, культури, молоді та спорту Заставнівської міської ради. Перед відповіддю обов'язково вказуються прізвище, ім'я та по батькові кандидата.

Після підготовки відповіді на аркуші проставляються підпис кандидата та дата складання іспиту.     

Конкурсна комісія на своєму засіданні заслуховує публічні презентації проєктів програм розвитку закладу загальної середньої освіти загальним обсягом не більше десяти сторінок (у форматі Word, шрифт Times New Roman, 14 пт, 1,5 інт.); проводить співбесіду з кандидатами щодо представленої презентації.

Публічна та відкрита презентація перспективного плану кандидата проходить за наступним регламентом:

- виступ кандидата – до 20 хв.;

- запитання та обговорення –  до 20 хв.

 Оцінювання відкритої публічної презентації здійснюється за такими критеріями від 1 до 5 балів за ступенем вираженості:

• наявність чітко сформульованої мети та завдань розвитку закладу;
• наявність чітко вираженого терміну реалізації завдань та їх досягнення;
• наявність аналізу сучасного стану закладу за зовнішніми ознаками (інформація, що стосується інформаційної відкритості закладу та розміщена на сайті закладу), визначення наявних проблем;
• реалістичність мети та поставлених завдань, використовуваних ресурсів;
• відповідність мети та завдань державній політиці у галузі освіти, чинним програмам розвитку галузі освіти, освітнім запитам громади;
• новизна, використання інноваційних методів та прийомів в управлінській діяльності;
• залучення колективу до інноваційної діяльності, участі у проектах, тощо;
• переваги обраного шляху розвитку закладу.

Презентації, виконані будь-якою мовою, крім української, оцінюються як такі, що не відповідають вимогам – 0 балів.

 Під час презентації не ставляться запитання щодо політичних поглядів, релігії, етнічного походження, матеріального становища, соціального походження або питання, які можуть бути розцінені як дискримінаційні.

Визначення результатів презентації та співбесіди здійснюється кожним членом комісії індивідуально; остаточною оцінкою у балах є середнє арифметичне значення індивідуальних оцінок членів конкурсної комісії, що вноситься до відомостей про результати оцінювання презентації та співбесіди.

  Визначення остаточних результатів конкурсу здійснюється у балах, які визначаються, як середнє арифметичне значення індивідуальних оцінок за результатами іспиту, вирішення ситуаційного завдання, співбесіди та публічної презентації.

  Підсумковий рейтинг кандидатів визначається шляхом додавання балів за кожен етап конкурсу, проставлених членами конкурсної комісії у

 зведеній відомості за іспит на знання законодавства, вирішення ситуаційного завдання та презентацію перспективного плану.

  Сума таких оцінок є підсумковим рейтингом кандидата, за допомогою якого визначається переможець конкурсу.

 Конкурсна комісія за підсумковим рейтингом на своєму засіданні приймає рішення про визначення переможця конкурсу.