Рекомендації щодо збирання та зберігання насіння
Вимоги до якості збирання насінницьких посівів більш високі, ніж до збирання посівів продовольчого і кормового призначення. Збереження якості насіння, від збирання до використання, є одним із найважливіших завдань, що постають перед його виробниками.
Основні показники якості насіння - енергія проростання, лабораторна і польова схожість, маса 1000 зерен, вологість і строки після збирального їх дозрівання - залежать від термінів і способу збирання насінницьких посівів, технічного стану зернозбиральної техніки.
Під час проведення всього періоду збирання і підготовки насіння до посіву необхідно на всіх технологічних етапах проводити внутрішньо господарський контроль за його якістю.
Передчасний збір врожаю призводить до отримання щуплих та неповноцінних насінин, а пізній - до великих втрат через висипання найбільш зрілого та виповненого насіння. При висипанні навіть однієї зернини з кожного колосу втрати на 1 га сягають 1 ц та більше. Якщо збір врожаю провести невчасно, із затримкою - насіння швидко втрачає свою якість за рахунок розвитку хвороб, проростання у колосі, втрати сухої речовини внаслідок дихання та вимивання з дощами розчинних речовин з насіння.
Важливо не допускати великий розрив у часі між скошуванням і підбиранням валків, так як при довгому знаходженні скошеної маси у валках збільшуються його втрати при обмолоті та дуже знижується якість насіння. Слід наголосити, що за даними науковців кожний відсоток травм у посівному матеріалі зменшує його урожайність. Тому слід провести необхідні заходи аби рівень травмування насіння не перевищував 1%.
При збільшенні відсотка дроблення збільшується кількість насіння з мікротравмами, яке практично не можна відокремити на очисних і сортувальних машинах.
За несприятливих погодних умов у період збирання врожаю обмолот вимушено проводять при підвищеній вологості насіння, передбачивши при цьому термінову очистку та сушку насіннєвого матеріалу до кондиційної вологості.
Рекомендуємо при очищенні і сортуванні насіння дотримуватися таких технологічних прийомів:
- не допускати перевищення швидкості руху робочих органів зерноочисних машин;
- максимально скоротити довжину транспортувальної системи, оскільки найбільше всього насіння травмується на норіях і зернонавантажувачах;
- не допускати падіння насіння з великої висоти;
- не допускати збільшення кількості пропусків насіння через зерноочисні машини, правильно добирати потрібні решета .
Для запобігання додаткового травмування насіння протягом сушіння слід дотримуватись встановлених відповідними інструкціями режимів.
У разі підвищеної збиральної вологості, а також для термічного знезараження зерна від шкідників проводять його сушіння. За наявності в господарстві різних партій насіння - насамперед сушать вологе, уражене та насіння з ознаками самозігрівання.
На тривале зберігання закладають насіння з вологістю нижче критичної, повністю очищене та відсортоване. За підвищеної вологості і температури починають швидко розвиватись мікроорганізми, в тому числі і найбільш небезпечні для зберігання насіння – плісняві грибки. В результаті цих процесів знижується або повністю втрачається схожість насіння. З моменту надходження насіння у сховище необхідно вести систематичне спостереження за вологістю, температурою насіння і повітря, зміною кольору насіння, його запахом. Особливу увагу слід приділяти появі осередків самозігрівання і шкідників. Насіннєсховища періодично провітрюють, використовують як пасивне так і активне вентилювання, оскільки низька вологість у поєднання із низькою температурою - ідеальні умови зберігання насіння.
Збереженість партії насіння залежить від інтенсивності її дихання. Чим вона вища, тим важче її зберегти від псування і значних втрат маси. Інтенсивність дихання залежить від вологості, температури, ступеня аерації, тривалості зберігання і якісного стану.
Вологість насіння - найважливіший і надійний фактор регулювання його життєдіяльності. Волога в насінні є середовищем, в якому відбуваються всі важливі процеси життєдіяльності. Сухе зерно дихає досить повільно.
Критична вологість для насіння пшениці, жита і ячменю становить 14,5 - 15,5%, для кукурудзи - 13 - 14%, проса - 12 - 13%, соняшнику - 7 - 9%.
Щоб уникнути ураження насіння мікроорганізмами, зберігати його потрібно при вологості нижче за критичну на 3 - 4%, а для олійних культур - на 2 - 3%.
Зниження температури значно послаблює інтенсивність дихання всіх живих компонентів зернової маси і сприяє збільшенню термінів її зберігання.
Інтенсивність і характер дихання насіння прямо залежать від складу газового середовища. При вільному доступі повітря до зернової маси підвищується інтенсивність його дихання, оскільки в міжзернових просторах вміст кисню достатній. У сухому зерні інтенсивність дихання незначна, тому його посівні якості зберігаються довше.
Інтенсивність дихання зернової маси залежить також від стану і якісних показників насіння. Так, партія насіння, яка містить багато недозрілих зерен, пророслих, щуплих і давлених, менш стійка при зберіганні. На інтенсивність впливають і ботанічні особливості культури. Наприклад, насіння м'якої пшениці дихає інтенсивніше, ніж насіння твердої, а інтенсивність дихання насіння пшениці вища, ніж насіння гречки.
Тому найкраще зберігаються партії насіння, що знаходяться в стані зниженої життєдіяльності.
На довговічність насіння несприятливо діють коливання вологості повітря під час зберігання. З метою запобігання конденсації вологи на партії насіння відносна вологість зовнішнього повітря має бути не вище 60 – 70%.
Підсумовуючи вище викладене, з метою запобігання втратам насіння при збиранні та доведенні його до посівних кондицій, необхідно суворо контролювати його якість при збиранні та на всіх етапах технологічного процесу у відповідності з наданими рекомендаціями.
Головний спеціаліст відділу контролю у сфері
насінництва, розсадництва та якості зерна


























