Виробничі шкідливі фактори, професійні захворювання.
На виконання окремого доручення Державної служби України з питань праці розпочалася Кампанія інформування роботодавців та їх працівників про вплив факторів виробничого середовища та трудового процесу, порядку встановлення зв’язку захворювання з умовами праці, профілактики професійних захворювань.
Сучасне виробництво неможливо уявити без постійної взаємодії людини з численними фізичними, хімічними, біологічними та важкістю та напруженістю праці. Ці фактори супроводжують працівника щодня, формуючи умови, що безпосередньо детермінують стан його здоров’я, рівень працездатності, безпеку праці та довгострокову якість життя.
Шкідливий виробничий фактор - фактор середовища або трудового процесу, вплив якого на працівника за певних умов (інтенсивність, тривалість дії тощо) може спричинити професійне або виробничо-обумовлене захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищення частоти соматичних та інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров’я як працівника, так і його нащадків.
Шкідливими виробничими факторами є:
- ФІЗИЧНІ ФАКТОРИ:
Мікроклімат (температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне випромінювання); барометричний тиск; неіонізуючі електромагнітні поля та випромінювання: електростатичні поля, постійні магнітні поля, електричні та магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону, зокрема лазерне та ультрафіолетове; іонізуючі випромінювання; виробничий шум, ультразвук, інфразвук;вібрація (локальна, загальна); освітлення: природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, прямий і відбитий сліпучий відблиск тощо); іонізація повітря.
КЛАСИФІКАЦІЯ ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ:
Термальні Акустичні
мікроклімат, інфрачервоне випромінювання шум, вібрація, ультразвук, інфразвук
Електромагнітні Оптичні
Іонізуюче та неіонізуюче випромінювання Штучне та природнє освітлення
ВПЛИВ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ
Термічний стрес : перегрів або переохолодження тіла призводить до порушення терморегуляції тіла та серцево – судинних ускладнень
Слухові та судинні ураження: хронічний вплив шуму спричиняє професійну приглуховатість та ангіоспазми
Вібраційна хвороба: локальна вібрація уражає судини, нерви та опорно – руховий апарат
Зорове перевантаження: невідповідне освітлення провокує стресові стани зниження концентрації та міозит
Запобіжні заходи:
Індивідуальні засоби захисту (остання міра)
Колективні засоби захисту
Технічні та організаційні заходи
Усунення джерела ( найвищий пріоритет)
КОЛИ ВТРУЧАННЯ Є ОБОВ’ЯЗКОВИМ
|
Перевищення нормативів |
Скарги працівників |
Результати медоглядів |
|
Виявлення рівнів фізичних факторів, що перевищують встановлені гігієнічні нормативи за результатами інструментальних вимірювань |
Надходження скарг від працівників на погіршення самопочуття, пов’язане з умовами праці |
Виявлення ознак функціональних змін в організмі під час обов’язкових попередніх та періодичних медичних оглядів |
- ХІМІЧНІ ФАКТОРИ
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
3. БІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ: Біологічні фактори виробничого середовища — це живі організми, їхні компоненти або продукти життєдіяльності (мікроорганізми, віруси, гриби, паразити, біологічні токсини, алергени біологічного походження), що потрапляють в організм через дихальні шляхи, шкіру, слизові оболонки або травний тракт і здатні викликати інфекційні, алергічні, токсичні або системні захворювання.
4. ФАКТОРИ ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ: Важкість (тяжкість) праці - характеристика трудового процесу, що відображає рівень загальних енергозатрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи.
Важкість праці характеризується рівнем загальних енергозатрат організму або фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальною кількістю стереотипних робочих рухів, величиною статичного навантаження, робочою позою, переміщенням у просторі , нахилами тулуба.
Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.
ВПЛИВ ФАКТОРІВ НА ЗДОРОВЯ : ХВОРОБИ ТА СТАНИ
|
ФАКТОР |
ГОСТРИЙ ВПЛИВ |
ХРОНІЧНИЙ ВПЛИВ |
|
Шум/вібрація |
Тимчасове зниження слуху |
Нейросенсорна приглуховатість, вібраційна хвороба |
|
Хімічні речовини |
Труєння, опіки слизових |
Пневмоконіози,токсичний гепатит,онкопатологія |
|
Біологічні агенти |
Гострі інфекції, алергічні інфекції |
Хронічні інфекції, професійна астма |
|
Фізичне навантаження |
Гострий біль, травми |
Остеохондроз, артроз, грижі дисків |
|
Психоемоційне навантаження |
Гостре стомлення, стрес |
Вигорання, депресія, гіпертонічна хвороба |
Рання діагностика та систематичний медичний контроль – ключові елементизапобігання професійним захворюванням.
СИСТЕМА ПРОФІЛАКТИКИ: ЧОТИРИ РІВНЯ ЗАХИСТУ
ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ: Автоматизація та механізація виробничих процесів
Герметизація, екранування,вентиляція
Заміна небезпечних речовин на безпечні
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ: Раціональний режим праці та відпочинку
Ротація персоналу, обмеження експозиції
Навчання ,інструктажі, допуски до роботи
МЕДИЧНІ ЗАХОДИ: Попередні та періодичні медичні огляди
Вакцинація, диспансеризація
Реабілітація, санаторно – курортне лікування
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗАХИСТ: Респіратори, протигази, спецодяг
Засоби захисту слуху, очей, рук
Сертифіковані ЗІЗ відповідно до ризику
Професійні захворювання: ранні сигнали
Професійне захворювання не завжди починається раптово. Часто проблема накопичується поступово, а перші сигнали видно раніше, ніж з’являється офіційний діагноз.
На що варто звернути увагу
- кілька працівників на одній дільниці мають схожі скарги;
- симптоми посилюються після певної операції;
- після вихідних або відпустки стан покращується;
- скарги повторюються після роботи з пилом, шумом, хімією, вібрацією або фізичним навантаженням;
- працівник починає уникати певних завдань через самопочуття;
- частішають лікарняні з подібними причинами.
Що робити роботодавцю
- не ігнорувати повторювані сигнали;
- перевірити умови праці;
- залучити фахівця з безпеки праці;
- оцінити фактори робочого середовища;
- за потреби організувати медичний огляд;
- змінити умови роботи або запровадити профілактичні заходи.
Приклади сигналів
Іноді перші ознаки виглядають як дрібні повторювані скарги. Але саме вони можуть підказати, що варто перевірити умови праці раніше, ніж проблема стане серйозною.
Після роботи з пилом кілька працівників скаржаться на кашель або подразнення очей.
Після зміни біля шумного обладнання працівники відчувають дзвін у вухах або тимчасове погіршення слуху.
Після ручного переміщення вантажів повторюються скарги на біль у спині, плечах або руках.
Як діяти, якщо є підозра на професійне захворювання
Якщо працівник помічає стійкі симптоми, які можуть бути пов’язані з умовами праці, важливо не залишати це на рівні усної скарги. Потрібен зрозумілий маршрут: звернення до лікаря, оцінка професійного маршруту, аналіз умов праці, встановлення можливого зв’язку захворювання з роботою та, за потреби, розслідування професійного захворювання.
Такий шлях може включати сімейного лікаря, лікаря-профпатолога, територіальний орган Держпраці, спеціалізований заклад охорони здоров’я, комісію з розслідування та Пенсійний фонд України.
- Зафіксувати симптоми і звернутися до лікаря
Працівник звертається до сімейного лікаря або іншого лікаря, який фіксує симптоми, збирає анамнез і за потреби направляє до лікаря-профпатолога. Важливо згадати умови праці: пил, шум, вібрацію, хімічні речовини, фізичне навантаження, нічну роботу або інші фактори, після яких симптоми посилюються.
2. Оцінити можливий зв’язок із роботою
Лікар-профпатолог аналізує медичні дані та професійний маршрут працівника. Якщо є підозра на професійне захворювання, він може ініціювати отримання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці або інформаційної довідки про умови праці.
3. Дослідити умови праці
Територіальний орган Держпраці проводить необхідні дії для підготовки санітарно-гігієнічної характеристики умов праці або інформаційної довідки про умови праці. Аналізуються умови на робочому місці, документація роботодавця, можливий вплив шкідливих факторів і професійний маршрут працівника.
4. Встановити діагноз і провести розслідування
На підставі медичних даних і матеріалів про умови праці працівник може бути направлений до спеціалізованого закладу охорони здоров’я. Після встановлення діагнозу у визначених випадках надсилається повідомлення за формою П-3, утворюється комісія, проводиться розслідування і складається акт за формою П-4.
5. Оцінити втрату працездатності та отримати страхові виплати
Після встановлення професійного захворювання працівник може бути направлений на оцінку ступеня втрати працездатності та функціональних обмежень. Питання призначення одноразової та щомісячної страхової допомоги вирішується через Пенсійний фонд України після подання необхідних документів.
Повний маршрут із документами, відповідальними особами та орієнтовними строками варто подати окремою пам’яткою. На цій сторінці наведено скорочену логіку дій, щоб працівник і роботодавець розуміли, куди рухатися після появи обґрунтованої підозри.
Повернення до роботи після хвороби, травми або тривалої відсутності
Повернення до роботи не завжди означає, що людина з першого дня може виконувати попередні завдання в тому самому темпі та з тим самим навантаженням. Іноді безпечніше поступово адаптувати роботу, ніж чекати нового погіршення стану.
Під час повернення до роботи не варто будувати розмову навколо діагнозів. Набагато важливіше з’ясувати робочі питання: які завдання працівник може виконувати, чи є тимчасові обмеження, чи потрібно змінити темп, графік, навантаження або спосіб організації роботи.
Коли потрібна розмова перед поверненням
Якщо працівник повертається після тривалої хвороби, травми, операції або значної перерви, варто обговорити не діагнози, а робочі питання: які завдання він може виконувати, чи є обмеження, чи потрібні тимчасові зміни.
Як врахувати медичний висновок
Як тимчасово адаптувати навантаження
Якщо робота підвищеної небезпеки
Зв’язок з адаптацією
Типові помилки
Це не перелік для покарання, а підказка, де медогляди найчастіше втрачають практичний сенс.
- Медогляд проводять "за посадою", але не дивляться на фактичні умови роботи.
- Працівника направляють на огляд, але не пояснюють, навіщо це потрібно і як це пов’язано з безпекою.
- Роботодавець збирає зайві медичні дані замість того, щоб працювати з висновком про придатність, обмеження або рекомендації.
- Медичний висновок отримали, але нічого не змінили в роботі, хоча у висновку є застереження.
- Періодичні огляди проводять нерегулярно, без зрозумілого графіка і контролю строків.
- Скарги працівників на погіршення самопочуття сприймають як "особисту проблему", не перевіряючи умови праці.
- Працівника після хвороби або травми одразу повертають до попереднього навантаження без оцінки, чи безпечно це робити.
Маршрут дій при підозрі на професійне захворювання
Покрокова пам’ятка для працівника: від перших симптомів і звернення до лікаря до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, встановлення діагнозу, розслідування та страхових виплат.


























