Інформує Держпраці
З 1 липня Держпраці у взаємодії з ДПС розпочне інспектування з питань виявлення незадекларованих працівників
Під час формування Національного плану спільних дій щодо зниження рівня незадекларованої праці на 2021 рік було узгоджено механізм спільної роботи низки державних органів, у тому числі, Держпраці та ДПС щодо реалізації спільних заходів, спрямованих на стимулювання роботодавців та працівників до переходу від неформальних до задекларованих трудових відносин.
Зазначені заходи включають два етапи:
1) інформаційну кампанію про переваги офіційного працевлаштування та ризики використання незадекларованої праці;
2) інспекційну кампанію серед роботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці.
Під час інформаційної кампанії, упродовж майже 6 місяців поточного, 2021, року, інспектори праці проінформували понад 62 тисячі роботодавців та їх працівників про переваги офіційного працевлаштування, у тому числі, у сферах торгівлі – 36 тисяч, сільського господарства – 6 тисяч, транспорту – 5 тисяч., організації харчування – 3 тисячі суб’єктів господарювання.
Під час другого етапу роботи інспекції у полі зору працівників Держпраці та ДПС будуть роботодавці, які не відреагували на тривалу інформаційну кампанію та продовжують ухилятись від декларування найманих працівників.
Об’єднання зусиль Держпраці та ДПС дає можливість оперативно виявити та забезпечити інспектування роботодавців, що мають найвищий ризик використання незадекларованої праці.
Відповідно до чинного законодавства, інспектор праці може прийти до будь-якого роботодавця в будь-який день та час з метою перевірити оформлення трудових відносин.
Увага! Для виявлення незадекларованих працівників, інспектор може безперешкодно проходити до виробничих, службових та адміністративних приміщень роботодавців, знайомитися з документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, спілкуватися з працівниками та представниками роботодавця, ставити їм питання та отримувати пояснення.
При виявленні незадекларованих працівників невідкладно будуть вживатися заходи щодо притягнення до відповідальності за порушення у сфері законодавства про працю та податкового законодавства.
Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України розмір санкції за порушення законодавства про працю (незадекларований працівник, факт підміни трудового договору цивільно-правовим/договором про стажування, виплати заробітної плати в конверті, виплати винагороди працівнику без нарахування/сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, фактичного використання праці працівника повний день, при оформленні його на неповний робочий день) складає 10 мінімальних заробітних плат, що у 2021 році становить 60 000 гривень.
Вчинення такого порушення повторно протягом двох років обійдеться роботодавцеві вже у 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, що складатиме 180 000 гривень.
Укотре звертаємо увагу суб’єктів господарювання на недопущення використання незадекларованої праці.
Шановні роботодавці Буковини!
Якщо ви вважаєте, що використання незадекларованої праці спрощує ведення бізнесу та зменшує фінансові витрати, ви помиляєтеся.
Фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.
Незадекларована праця наносить шкоду суспільству, державі та працівнику. Будьте свідомими громадянами, дотримуйтесь законодавства про працю.
Актуально! Держпраці нагадує про основні профілактичні заходи під час роботи в умовах підвищеної температури повітря
Державна служба України з питань праці інформує: оскільки останні дні температурні показники повітря сягають понад + 30 ºС, роботодавцям рекомендується організувати оптимальний режим праці та відпочинку, аби не допустити перегріву працівників, а також відкоригувати їхній робочий час у спекотні дні.
Державними санітарними нормами регламентовано норми мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень, закладів, установ, незалежно від їх форми власності та підпорядкування.
Оптимальні та допустимі показники мікроклімату є різними для різних категорій робіт за показниками важкості. Проте, верхньою межею температури на постійних робочих місцях (де працівник проводить більше половини свого робочого часу або не менше 2-х годин поспіль), є температура +28.
Робота при температурі повітря понад 37 ºС є небезпечною (екстремальною).
За цієї температури не рекомендується проведення робіт на відкритому повітрі.
Засоби і заходи з нормалізації мікрокліматичних умов можуть бути різними: це і влаштування жалюзі або світловідбиваючих плівок на засклених поверхнях, максимальне використання природної вентиляції, влаштування систем кондиціювання, використання спеціального одягу та засобів захисту.
Так, для захисту від надмірного теплового випромінювання необхідно використовувати спеціальний одяг або одяг з натуральних тканин.
В умовах підвищеної температури рекомендується допускати до роботи з фізичними навантаженнями осіб не молодших 25 і не старших 40 років.
З метою профілактики зневоднення організму потрібно правильно дотримуватися питного режиму. Рекомендована температура питної води, напоїв, чаю + 10-15 ºС.
Для оптимального водозабезпечення рекомендується також відшкодовувати втрату солей і мікроелементів, що виділяються з організму з потом, за рахунок вживання підсоленої води, мінеральної лужної води, молочно-кислих напоїв (знежирене молоко, молочна сироватка), соків, вітамінізованих напоїв, киснево-білкових коктейлів.
Пити воду слід часто і потроху, щоб підтримувати хорошу гідратацію організму (оптимальний вміст води в організмі, який забезпечує його нормальну життєдіяльність, обмін речовин).
При температурі повітря + 30 ºС і виконанні робіт середньої тяжкості, потрібно випивати не менше 0,5 л води на годину: кожні 20 хвилин по одній склянці.
Крім того, для підтримки імунітету і зниження інтоксикації організму фахівці рекомендують вживати фрукти і овочі.
Проте всі ці заходи є недостатньо ефективними при роботах на відкритих площадках. Тому слід організувати раціональні режими праці та відпочинку.
Сумарна тривалість робіт при температурі більше 28 ºС не повинна перевищувати 4-5 годин за зміну. Іноді роботодавцям необхідно змінити розпорядок робочого дня та перенести години роботи на ранковий або вечірній час.
Внутрішньо змінний режим праці та відпочинку організовують за рахунок тривалості робочого часу: тривалість регламентованих перерв повинна становити не менше 10% робочого часу на кожні 2 ºС перевищення.
Під час таких перерв працівники повинні перебувати у приміщеннях з різницею температур повітря не більше 5 ºС, та не нижче +24…+25 ºС. Це також слід враховувати працівникам, в приміщеннях яких встановлені кондиціонери.
Для допуску працівників до робіт в умовах перегрівного мікроклімату, вони повинні пройти попередні (при прийнятті на роботу) та періодичні (упродовж трудової діяльності) медичні огляди відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій».
Актуально: про особливості праці осіб з інвалідністю
Державна служба України з питань праці роз’яснює щодо особливості праці осіб з інвалідністю.
Які обов’язки роботодавця при працевлаштуванні осіб з інвалідністю?
Роботодавець при працевлаштуванні осіб з інвалідністю має:
виділити та створити робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця;
створити для осіб з інвалідністю умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
забезпечити соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;
надати Державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;
надавати звітність до Фонду соціального захисту інвалідів.
У якому випадку особі з інвалідністю може бути відмовлено у працевлаштуванні?
Згідно зі статтею 17 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю.
Чи може особі з інвалідністю при прийнятті на роботу встановлюватися випробувальний термін?
Згідно зі статтею 26 Кодексу законів про працю України випробування не встановлюється при прийнятті на роботу осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи.
Про заохочення для роботодавців, які створюють робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю
Відповідно до статті 26 Закону України “Про зайнятість населення”, роботодавцю, який працевлаштовує осіб з інвалідністю (яким надано статус безробітного, за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції), здійснюються компенсаційні виплати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць.
Компенсація роботодавцю виплачується упродовж одного року з дня працевлаштування особи за умови збереження її зайнятості упродовж двох років.
Про особливості надання та тривалість основної щорічної відпустки, яка надається особам з інвалідністю
На відміну від звичайних працівників, працівники з інвалідністю, які недавно влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали перших шість місяців на підприємстві, можуть скористатися своїм правом піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання шестимісячного терміну їхньої безперервної роботи на цьому підприємстві.
Працівники з інвалідністю, які вже тривалий час працюють на підприємстві, за своїм бажанням мають право піти у щорічну відпустку в зручний для них час (ст. 10 Закону України «Про відпустки»).
Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону тривалість щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю становить: для I і II груп — 30 календарних днів, для III групи — 26 календарних днів.