Кіно і Заставна: історія, що живе у пам’яті
13 вересня в Україні відзначають День українського кіно. Це свято приурочене до дня народження видатного режисера, письменника та кінематографіста Олександра Довженка – славетного сина українського народу. Цей день є чудовою нагодою згадати, як кіно прийшло в наше місто, як воно розвивалося.
Весною 1945 року заставнівчани вперше побачили короткометражний фільм про війну. Показ відбувся просто неба – на стіні будинку контори колгоспу імені Кірова. Тоді з Чернівців прибула пересувна кіноустановка, яка подарувала людям диво нового мистецтва. Це було незабутнє враження, яке стало початком великої справи.
У 1946 році було створено дирекцію кіномережі, яка поклала початок систематичному розвитку кінематографа в регіоні. Першим директором кіномережі при відділі культури став полковник у відставці Г.Попов. Згодом його замінив Г.Осипенко, який розпочав активну розбудову мережі кіно в районі. Йому допомагали місцеві ентузіасти – Г. Колодко, М. Колібаба, М. Пазюк та М. Цуркан. Їхня праця заклала міцний фундамент для розвитку кінокультури.
Після закінчення Львівського кінотехнікуму до роботи долучився молодий та енергійний М.Павлюк, який згодом став директором кіномережі, змінивши Г. Осипенка. Спершу кінотеатр функціонував у приміщенні колишньої синагоги, де пізніше був борцівський зал.
Згодом у 1976 році в місті відкрив двері сучасний широкоформатний кінотеатр «Мир». Його золоті сторінки пов’язані саме з діяльністю М. М. Павлюка. У ті роки кіномережа налічувала 39 кіноустановок та 6 автомобілів, які забезпечували кінопокази в різних куточках району. Кінотеатр працював щоденно, демонструючи фільми о 17:00, 19:00 та 21:00. У неділю додавалися дитячі сеанси: мультфільми о 14:00 та казки о 15:00. Популярність закладу була настільки великою, що квитки на сеанси було важко дістати, а кожен житель міста мріяв мати знайомих серед працівників кінотеатру. «Мир» став не просто місцем для перегляду фільмів, а справжнім осередком культури та спілкування.
На жаль, ті часи минули, а кінотеатр «Мир» припинив своє існування у 2019 році, що стало відображенням загальних труднощів, з якими зіткнувся український кінематограф після розпаду Радянського Союзу. У 1990-х та на початку 2000-х років українське кіно переживало занепад: кіностудії закривалися, фінансування скорочувалося, а вплив російської, пропаганди через медіа та кінематограф ставав дедалі помітнішим.
Попри всі труднощі, через які пройшов український кінематограф у часи становлення незалежності, сьогодні ми вже бачимо ознаки його відродження. Нові талановиті режисери, сценаристи, актори сміливо заявляють про себе, створюючи стрічки, що здобувають визнання не лише в Україні, а й далеко за її межами. Це свідчить про те, що українське кіно має майбутнє, і воно неодмінно стане потужним чинником духовної єдності та культурного зростання нашої нації.
Олександр Дрига, директор кінотеатру «Мир» у 2003–2019 роках
