Оплата засудженими витрати, пов’язаних з виконанням судових рішень
8 жовтня 2025 року Міністерство юстиції України видало наказ №2743/5, який визначає нові правила щодо витрат, пов’язаних із виконанням судових рішень. Його ухвалено відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України, зокрема статті 13¹, яка регулює питання виконання покарань та рішень суду.Документ встановлює порядок оплати витрат, що є важливим як для державних органів, так і для громадян. Даний наказ регулює: перелік витрат, що виникають під час виконання судових рішень; розміри таких витрат; механізм їх оплати.
Засуджені до покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських чи виправних робіт, пробаційного нагляду та звільнені від відбування покарання з випробуванням оплачують витрати, пов’язані з виконанням судового рішення.
Від оплати витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, звільняються неповнолітні, особи з інвалідністю першої або другої групи, особи, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, особи віком понад шістдесят років, які не працюють та не отримують пенсію.
У разі скасування судового рішення оплата витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, не здійснюється, а раніше оплачені витрати підлягають поверненню.
Максимальний розмір витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, не може перевищувати 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому прийнято відповідне судове рішення.
Розмір та види витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, а також порядок їх оплати встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.
У разі несплати засудженим витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, уповноважений орган з питань пробації не пізніше ніж за один робочий день до зняття засудженого з обліку виносить постанову про стягнення таких витрат, яка є виконавчим документом, підлягає оформленню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та пред’являється до примусового виконання у порядку, визначеному законодавством. У разі оскарження такої постанови в судовому порядку постанова про стягнення витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, пред’являється до примусового виконання після набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином новий наказ Міністерства юстиції України є важливим кроком у вдосконаленні системи виконання судових рішень в Україні. Він чітко визначає, які витрати можуть виникати, хто їх оплачує та як саме це відбувається, що сприяє більш ефективному та справедливому правозастосуванню.
