У Заставні відкрили вулицю на честь Героя Владислава Колодрівського
Пам’ять про Героїв живе не лише в граніті монументів. Вона — у назвах вулиць, якими ми щодня ходимо, та в серцях, що продовжують справу полеглих захисників.
Сьогодні у Заставні відбулася знакова та щемлива подія — офіційне відкриття вулиці, що відтепер носитиме ім’я полеглого Захисника України Владислава Колодрівського, відомого за позивним «ЗЕВС».
Право відкрити адресну табличку з іменем Героя надали міському голові Василю Радишу та бабусі загиблого воїна — Петруні Петрівні Колодрівській.
Владислав Колодрівський народився 14 липня 1995 року у Заставні. Після закінчення місцевої гімназії та навчання у Західноукраїнському національному університеті, він працював на АЗС. Владислав був звичайною молодою людиною з великим серцем.
Проте лютий 2022 року змінив усе. Владислав без вагань став на захист рідної землі, свідомо обравши шлях еліти Збройних Сил — десантно-штурмових військ. У складі легендарної 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади «Зевс» виявляв виняткову мужність, витримку та відданість своїй державі.
3 лютого 2023 року життя молодого захисника обірвалося під час виконання бойового завдання у селі Червонопопівка на Луганщині — в його автівку влучила ворожа протитанкова ракета. Він віддав своє молоде життя за свободу й незалежність України, за мирне сьогодення і майбутнє кожного з нас.
За мужність та відданість
державі Владислав Колодрівський нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Сьогодні, відкриваючи вулицю імені Владислава, ми вкотре з вдячністю згадуємо і про добрі справи його родини, які вже стали частиною життя нашої громади.
Для Петруні Петрівни пам’ять про онука — це не лише квіти біля меморіалу. Вона за власні кошти вона придбала бруківку для облаштування доріжок на території Заставнівського ліцею — закладу, де Влад колись навчався. Окрім цього, пані Петруня допомогла громаді, придбавши щебінь для під’їзної дороги до міського кладовища, де спочивають наші захисники. Ці справи стали справжнім свідченням того, як велика любов до рідної людини перетворюється на турботу про всю громаду.
Низький уклін Петруні Петрівні за стійкість і вірність пам’яті Героя. Вічна шана і слава Владиславу Колодрівському!
