Протягом уже багатьох років восени та навесні наше прекрасне місто Заставна, як і багато інших населених пунктів району, затягується густою пеленою диму від спалювання решток сільськогосподарських культур, сухої трави, опалого листя, господарського та побутового сміття. І в той час, коли на вечір чи вранці треба було б провітрити оселю, ми змушені закривати вікна і двері, щоб хоч трохи зупинити сморід від спалених пластикових пляшок, поліетиленових плівок та пакетів, надгробних вінків та штучних квітів, щойно опалого листя чи зелених бур’янів з очищеної присадибної ділянки. І рідко хто задумується над шкідливістю цього диму.
Не буду робити якихось своїх висновків про рівень шкідливості для здоров’я людини забрудненого повітря, бо не є спеціалістом у цих питаннях. Але зрозуміти зміст основних висновків експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) чи спеціалістів-медиків провідних європейських країн зможе кожен. Спробую проаналізувати їх у зрозумілій формі для кожного жителя.
Ще у 2016 році в статті, опублікованій британською газетою “Гардіан,” з посиланням на дослідження групи вчених Всесвітньої організації охорони здоров’я, стверджується, що рівень смертності від забруднення повітря в Україні найвищий у світі і складає 120 смертей на 100 тисяч населення щорічно. Смертність від забруднення повітря в Україні у 5 разів вища, аніж у 5-ти найчистіших країнах разом узятих.
Українська громадська організація «Екодія», яка об’єднує експертів та активістів навколо ідеї збереження довкілля опублікувала свою статтю за даними дослідження, в якій було відмічено, що згідно результатів дослідження, в переліку країн з найвищою смертністю від забруднення повітря Україна посідає 6-те місце після Китаю, Індії, Росії, Індонезії та Пакистану. За абсолютними показниками перше місце посідає Китай з 1 млн. смертей, друге – Індія з понад 600 тис. смертей, третє – Росія з 140 тис. смертей. В Україні щороку помирає понад 54 тисячі від забруднення повітря мікрочастками.
Загалом, за висновками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), забруднення повітря є причиною кожної з восьми смертей на планеті, викликаючи чисельні захворювання серцево-судинної, дихальної та нервової систем, а також рак.
А ось уже у березні 2019 року за повідомленнями Espreso.tv, що базувались на нових дослідженнях, які були опубліковані французькою інформаційною агенцією (AFP), в Україні за останні роки на 100 тис. населення від забруднення повітря вже помирає від 150 до 211 чоловік щорічно. У Європі забруднення повітря призводить до 790 тис. передчасних смертей щороку , а у всьому світі - до 8,8 млн.
Від 40 до 80% смертей спричинені інфарктами, інсультами та іншими типами серцево-судинних захворювань, пов’язані зі смогом.
Це означає, що забруднення повітря викликає більше загибелі на рік, ніж тютюнопаління, яке, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я призвело до 7,2 млн смертей у 2015 році.
І останні висновкифахівців щодо впливу забруднення повітря на перебіг пандемічної хвороби Ковід – 19.
Доктор Марія Нейра із Всесвітньої організації охорони здоров'я стверджує, що люди, які мали хвороби, пов'язані із забрудненням повітря, також мали тяжкий перебіг коронавірусної інфекції.
Американське дослідження свідчить, що рівень летальності (смертності) від Covid-19 зростає приблизно на 15% у районах, що мали навіть незначне збільшення рівня забруднення повітря дрібними частинками протягом кількох років до пандемії.
Раніше вчені вже знаходили зв'язок між цими частинками, діаметр яких у 30 разів менший за діаметр людської волосини, та проблемами зі здоров'ям, зокрема респіраторними інфекціями та раком легенів.
Ще одне дослідження, проведене Сієнським університетом в Італії та Орхуським університетом в Данії, передбачає можливий зв'язок між високим рівнем забруднення повітря та смертями від коронавірусу на півночі Італії.
У регіонах Ломбардія та Емілія Романья рівень летальності становив близько 12%, порівняно з 4,5% у решті Італії.
У дослідженні, опублікованому в Science Direct, зазначають: "Високий рівень забруднення на півночі Італії слід вважати додатковим фактором високого рівня смертності, зафіксованого в цій області".
Тим часом, Сезар Бугаосан з Асоціації лікарів дихальної системи на Філіппінах, каже: "За нашими попередніми даними, майже всі загиблі у країні люди, які померли через коронавірус, мали супутні захворювання, більшість з яких пов'язані із забрудненням повітря".
Отже, маємо незаперечні дані різних наукових установ та висококваліфікованих спеціалістів, в тому числі і Світової організації охорони здоров’я (ВООЗ), що забруднення повітря аж ніяк не сприяє покращенню нашого здоров’я, а навпаки має дуже шкідливий вплив на нього. Але чомусь це розуміння ніяк неможливо втілити у наші практичні дії. Зрозуміло, що терміново позбутися автотранспортних викидів у повітря, чи зупинити роботу теплових електростанцій у найближчі роки не зможемо, але припинити спалювати рештки сільськогосподарської продукції, суху траву, опале листя чи будь-яке побутове сміття ми можемо вже завтра.
Як звичайний громадянин стверджую, що дихати на центральних вулицях великих міст значно легше, ніж у Заставні, як і в інших населених пунктах Заставнівщини, в осінні та весняні місяці, коли масово спалюється всіляке сміття. Інколи місто затягує такий смог, що з висоти під’їзних до Заставни доріг, через затяжні дими, міста не побачиш. Димом у цей час пропахне все: від подушок у спальні до нижньої білизни і верхнього одягу.
Закликаю громадян потурбуватися про своє здоров’я і здоров’я своїх рідних, сусідів та односельців хоча би на тому рівні, який залежить від нас.
Думаю, що до боротьби з палінням на городах, біля житлових садиб та установ мають долучитися найпершими підрозділи поліції і міністерства з надзвичайних ситуацій, депутати і керівники органів місцевого самоврядування, медичні працівники, освітяни і працівники органів виконавчої влади, журналісти і представники електронних засобів масової інформації, всі кому небайдуже здоров’я українців. Та навіть, якщо ця категорія людей сама перестане спалювати рештки сільськогосподарських культур, бур’яни, листя чи інше сміття та ще привчить до цього хоча би одного сусіда, то наше повітря стане значно чистішим, а ми забезпечимо собі і тим, хто навколо нас, триваліше здорове життя.
Розумію, що у вас, шановні читачі, виникає цілком закономірне питання, а що ж робити зі згаданими відходами сільськогосподарського виробництва та іншим сміттям.
Думаю, що органи місцевого самоврядування мають організувати його вивезення, довести до населення графік такої роботи, а громадяни повинні бути дисциплінованими і дбати про чистоту повітря, яким дихають.
Переконаний, що заплатити за вивіз згаданих відходів та сміття у визначені місця-сміттєсховища обійдеться значно дешевше, а ніж витрати на лікування хвороб, що виникають або ускладнюються внаслідок його спалювання.
Наведу один приклад байдужості до свого здоров'я. У Заставні 3383 всього дворів, враховуючи і квартири у багатоквартирних будинках, а уклали договори на вивезення твердих побутових відходів аж 877 сімей, тобто 26% від їх загальної кількості. Куди ж дівають свої відходи решта 2506 сімей? Можна без сумніву стверджувати, що вони викидають свій непотріб у придорожні посадки, яри чи на береги ставків, або ж спалюють, але у всіх випадках наносять непоправну шкоду навколишньому середовищу та своєму здоров’ю і здоров’ю інших.
Нічого не шкодить нашому життю так, як власна байдужість. Це загальне правило, але воно має безпосередньо важливе значення і до піднятого питання у цій статті. Закликаю, не будьте байдужими.
Іван Бурдейний, почесний громадянин міста Заставна
