Радиш Василь Йосипович
На сайті 492 гостя та 0 користувачів
Шановні жителі громади!
Заставнівський РЕМ повідомив про планові відключення електроенергії у зв'язку із ремонтними та монтажними роботами.
Інформація стосується м. Заставна. Це вулиці Дорошенка, Молдавська, Незалежності, Пилипа Орлика, Полуботка, Сарани, Шеленка, ставок ПП "Чепіль", ставки "Блакитна Нива", тракторна бригада (ПП «Західний Буг»), де 27 липня з 10:00 по 16:00 год не буде світла.
Вибачте за тимчасові незручності.
Заставнівський міський голова Василь Радиш і увесь колектив міської ради щиро співчувають колезі, Юрію Єфремовичу Агатію, у хвилини важкої непоправної втрати — смерті матері Василини Олександрівни.
Дія, Ощадбанк та Державна служба зайнятості розпочали надання консультації клієнтам, які бажають взяти участь в програмі з метою запуску нового або розвитку діючого бізнесу зі створенням нових робочих місць.
Подати заяву на отримання мікрогранту можна на Порталі Дія.
Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50 000 гривень. За умови створення не менше двох робочих місць - 250 000 гривень.
Консультацію щодо умов програми та оформлення заявки можно отримати у відділенні Ощадбанк, центрі зайнятості, онлайн-підтримці - через чат-бот Державної служби зайнятості @DCZ_worknow_bot
Деталі програми:
Інші умови визначені затвердженим Порядком.
Мікрогрант може надаватися на:
Розмір гранту: від 50 тис. грн., а в разі створення нових робочих місць - до 150 тис грн. за умови створення 1 робочого місця на весь період надання гранту або до 250 тис грн. за умови створення 2 робочих місць на термін дії програми.
Термін використання гранту: 3 роки. Повернення відбувається шляхом сплати податків та зборів, передусім за працевлаштованих осіб. В іншому випадку заявник повинен повернути різницю або всю суму разом.
Для участі в програмі необхідно подати такі документи:
Рішення щодо надання мікрогрантів приймає Державний центр зайнятості після проведення співбесіди з заявником.
Після перевірки на відповідність вимогам та погодження проєкту грантові кошти будуть переказані на окремий рахунок заявника в Ощадбанку.
Детальніше про програму: https://is.gd/gFSaeq
Як укласти трудовий договір?
Роботодавці й працівники самі вирішують, чи укладати договір у письмовій формі.
На період воєнного стану допускаються строкові договори з новими працівниками, зокрема для заміни тимчасово відсутніх працівників, які в евакуації, відпустці чи втратили працездатність.
Для кого може бути випробувальний термін?
Можна встановлювати випробувальний термін для всіх працівників, у тому числі для неповнолітніх, осіб з інвалідністю, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше це не стосувалося.
Чи може роботодавець змінювати умови праці?
Роботодавці можуть без попередження і згоди працівників перевести їх на іншу роботу та в іншу місцевість для відвернення чи ліквідації наслідків бойових дій, обставин, що загрожують життю чи критичним потребам людей. Але є умови:
на території не ведуться бойові дії (якщо ведуться, то лише за згодою працівника);
немає протипоказань за станом здоров’я;
оплата не нижче середньої за попередньою роботою.
Скільки тривають робочий час і відпочинок?
Нормальна тривалість робочого часу — до 60 годин на тиждень замість 40.
50 годин на тиждень — скорочений робочий час, передбачений для працівників від 16 до 18 років і працівників зі шкідливими умовами праці (проти звичайних 36 годин).
Роботодавець визначає час початку й закінчення щоденної роботи (зміни).
Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин.
Додатково скасовуються:
заборона роботи у вихідні дні;
скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем;
обмеження для надурочних робіт.
Чи діють обмеження на роботу вночі й у небезпечних умовах?
Вночі не можуть працювати без їхньої згоди вагітні жінки, матері дітей до одного року, а також особи з інвалідністю, яким протипоказана така робота.
Інші жінки й працівники з дітьми за згодою можуть працювати на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучатися до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові й неробочі дні, їздити у відрядження.
Скорочений робочий час вночі скасовано.
Чи може роботодавець не виплачувати заробітну плату?
Роботодавці мають докладати максимум зусиль, щоби своєчасно виплачувати зарплату.
І хоча закон допускає порушення строків оплати внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили, це не звільняє роботодавців від обов’язку виплати заробітної плати.
Вони мають зробити це одразу після відновлення діяльності.
За яких умов можна розірвати трудовий договір?
Ініціаторами звільнення можуть бути як працівники, так і роботодавці.
Працівники мають право розірвати трудовий договір негайно, якщо:
підприємство розташоване в зоні бойових дій;
є загроза їхньому життю і здоров’ю.
Виняток: працівники критичної інфраструктури або залучені до суспільно корисних робіт.
Роботодавцям дозволяється звільнити працівника під час тимчасової непрацездатності чи відпустки (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) - з першого дня виходу на роботу.
Важливо! Якщо працівник не з’являється на роботі через воєнні дії, його не можна звільнити за прогул без поважної причини.
Що означає призупинення дії трудового договору?
Якщо внаслідок військової агресії неможливе надання та виконання роботи, закон допускає тимчасове призупинення дії трудового договору. Трудові відносини при цьому зберігаються.
Про це роботодавець і працівник мають повідомити один одного в будь-який доступний спосіб.
За додатковою інформацією звертайтеся до Державної служби України з питань праці.
Актуальна інформація на порталі : https://pratsia.in.ua
За матеріалами Держпраці, підготовленими у рамках кампанії «Виходь на світло!».
Інформаційна кампанія, спрямована на викорінення нелегальної зайнятості в суспільстві, реалізується за підтримки проєкту «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні», який фінансується ЄС та виконується Міжнародною організацією праці.
Під час воєнного стану, у час запеклої боротьби з ₚосійською агресією, Національна поліція України працює у посиленому режимі, захищаючи державу та кожного з нас від нових небезпек.
Сьогодні військово-морським силам України — 30 років!
Дякуємо усім підрозділам військово-морських сил Збройних Сил України за сміливість і незламність у боротьбі з російськими загарбниками.
Слава Україні та її Героям!
Вітаємо з днем народження Антоніну Едуардівну Дубовиченко — надзвичайно креативну, творчу людину, талановиту майстриню, костюмера Палацу культури та мистецтв Заставнівської міської ради.
Шановні податківці!
В умовах повномасштабної війни одним з головним чинників для перемоги є підтримка держави, яка всі свої можливості спрямовує на забезпечення Збройних Сил України.
Сплата податків важлива як ніколи. Кожен, хто вважає себе українцем і громадянином нашої держави має розуміти, що задекларована праця — це шлях до вільної, незалежної, економічно сильної держави!
Саме тому, з 1 липня Держпраці розпочала інформаційну кампанію «Виходь на світло!». Це черговий крок до формування у суспільства розуміння важливості оформлення трудових відносин.
Кампанія спрямовується на працівників і роботодавців, які продовжують працювати, але при цьому уникають належного оформлення трудових відносин та сплати податків.
Кампанія реалізується за підтримки проекту ЄС-МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці».
Більше інформації на сайті Держпраці та інформаційному порталі: https://pratsia.in.ua.
Щиро вітаємо з днем народження нашу привітну доброзичливу колегу, хорошого фахівця, чуйну милу людину — Лілію Василівну Лизун.
Набула чинності Постанова Уряду «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 753 і від 20 березня» 2013 р. № 175». Йдеться, зокрема, про залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану.
Види робіт визначатимуть місцева влада та військово-цивільні адміністрації. Ознайомитись з внесеними змінами до постанов Уряду, а також орієнтовним переліком суспільно корисних робіт, що виконуються в умовах воєнного стану, можна за посиланням https://is.gd/7jY86u .
– Направляти безробітних на такі роботи фахівці служби зайнятості мають право з 31 дня перебування на обліку, якщо до цього часу не відбулось працевлаштування. Відтак вважатиметься, що будь-яка робота є підходящою. Тобто впродовж місяця зареєстрованому безробітному пропонуємо вакансії, які відповідають його умінням, навичкам та кваліфікації, а з 31 дня будь-яка робота, яка буде в нас в базі, є підходящою, а також суспільно-корисні й громадські роботи, – інформує директорка Чернівецького обласного центру зайнятості Любов Кожолянко.
З усіма, хто долучиться до виконання робіт, підписують строковий трудовий договір. Ця робота буде оплачуватися в розмірі мінімальної заробітної плати, нині це – 6500 грн. Запис у трудову книжку вноситься роботодавцем на вимогу особи, яка бере участь у суспільно корисних роботах. Фінансування суспільно корисних робіт, що виконує зареєстрований безробітний, здійснюють за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, передбачених для виконання громадських робіт та інших робіт тимчасового характеру, місцевих бюджетів, підприємств, установ, організацій, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
До громадських та суспільно корисних робіт залучатимуть лише придатних за станом здоров’я.
Безробітний може лише двічі відмовитися від участі в таких роботах. Подальші відмови можуть призвести до припинення виплат на випадок безробіття та припинення реєстрації у службі зайнятості.
Сектор інформаційної роботи
Чернівецького обласного центру зайнятості
Щиро вітаємо із сонячним днем народження чудову людину, доброзичливу, чуйну, привітну, красиву жінку, активну депутатку міської ради — Орисю Миколаївну Радиш.
Якою має бути щорічна основна відпустка в умовах воєнного стану?
У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Упродовж періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки".
У яких випадках роботодавець під час дії воєнного стану зобов’язаний надати відпустку без збереження заробітної плати на вимогу працівника?
Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про відпустки».
Роботодавець не може відмовити у наданні відпустки без збереження заробітної плати на визначені законодавством строки таким категоріям працівників (крім працівників, що залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури):
матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, – тривалістю до 14 календарних днів;
матері або іншим особам, які фактично здійснюють догляд за дитиною, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку;
матері або іншій особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України – тривалістю до 14 календарних днів щорічно. Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений, відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, – тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, – тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
особам з інвалідністю I та II груп – тривалістю до 60 календарних днів щорічно;
особам, які одружуються, – тривалістю до 10 календарних днів;
працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних – тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
працівникам для завершення санаторно-курортного лікування – тривалістю, визначеною у медичному висновку;
працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, – тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;
працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, – тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;
сумісникам – на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
ветеранам праці – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, – тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на цьому підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;
працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, – тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;
працівникам на період проведення у відповідному населеному пункті антитерористичної операції, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Чи може роботодавець відмовити працівникові у наданні відпустки?
Так, роботодавець може відмовити у наданні працівнику відпустки, але у випадках, коли така відпустка надається за угодою сторін.
Статтею 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Усім іншим працівникам, як у мирний час, так і під час дії воєнного стану, може бути відмовлено у наданні тільки тих відпусток, надання яких здійснюється за угодою між працівником і роботодавцем.
Наприклад, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки» (15 календарних днів). Відповідно, оскільки така відпустка без збереження заробітної плати надається за угодою між працівником і роботодавцем, роботодавець може відмовити працівнику у наданні такої відпустки (угода не відбулася).
Відповідно до статті 79 Кодексу законів про працю України черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом (стаття 80 Кодексу законів про працю України).
Таким чином, роботодавець може відмовити працівнику у наданні щорічної відпустки поза строками, визначеними графіком відпусток.
Роботодавець не може відмовити працівникам, які не залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, у наданні відпусток, надання яких здійснюється в обов’язковому порядку (щорічні відпустки у встановлені графіком строки, навчальні, творчі, для участі у змаганнях, працівникам, які мають дітей тощо).
Чи дає період відпустки без збереження заробітної плати під час воєнного стану право на щорічну відпустку?
Так, дає.
Статтею 9 Закону України «Про відпустки» передбачено, що до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються, зокрема, час, коли:
працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада);
такому працівнику не виплачувалася заробітна плата у зв’язку з перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати, передбаченої статтями 25, 26 Закону України «Про відпустки».
Тривалість відпусток без збереження заробітної плати, які надаються за угодою сторін відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки», обмежена 15 календарними днями на рік.
Разом з тим, особливості трудових відносин у період дії воєнного стану, не передбачені іншими актами трудового законодавства, визначені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Зокрема, статтею 12 цього Закону передбачено, що упродовж періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону про відпустки.
Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати, яка надається упродовж дії воєнного стану, надається відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки» і включається до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку.
Матеріал підготовлено у рамках інформаційної кампанії «Україна працює»
Актуальна інформація на порталі : https://pratsia.in.ua
Щиро вітаємо нашого колегу
Олексія Галущинського та його
кохану дівчину Надію
з таким особливим, неповторним,
важливим для їхньої пари
днем — створення молодої сім'ї!
Шановні жителі міста Заставна,
сіл Вербівці та Малий Кучурів!
