Заставнівська міська рада

Перерахунок пенсій з 1 квітня працюючим пенсіонерам проведуть у червні

Частиною четвертою статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено щорічний перерахунок пенсії з 1 квітня особам, які після призначення (попереднього перерахунку) пенсії продовжували працювати та набули необхідний страховий стаж.

Такий перерахунок пенсій проводиться для пенсіонерів, які після призначення (перерахунку пенсії) продовжували працювати та набули не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, або менш як 24 місяці страхового стажу, але після призначення (попереднього перерахунку)  пенсії пройшло не менш ніж два роки.

Право на автоматизований перерахунок визначає страховий стаж, набутий на 1 березня року, в якому проводиться перерахунок. У зв’язку з тим, що дані до реєстру застрахованих осіб про страховий стаж за січень-лютий 2021 року надійдуть у складі єдиної звітності зі сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску, яку страхувальники зобов’язані подати  до 10 травня, перерахунок буде проведено у червні з урахуванням відповідної доплати з квітня поточного року.

Увага! Пенсіонеру не потрібно додатково звертатись до органів Пенсійного фонду України, адже перерахунок відбуватиметься в автоматичному режимі.

Пресслужба Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області

Працевлаштування українських громадян в будівельній галузі Держави Ізраїль

Можливість тимчасового працевлаштування кваліфікованих працівників на ринку праці Держави Ізраїль надана українським громадянам в рамках міждержавної двосторонньої Угоди, укладеної між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль про тимчасове працевлаштування українських працівників в окремих галузях на ринку праці Держави Ізраїль від 07 червня 2016 року (ратифікована та набула чинності 16 листопада 2016 року).

Відповідно до Угоди, визначено 4 професії для працевлаштування висококваліфікованих українських фахівців в будівельній галузі Держави Ізраїль, а саме: опалубник, арматурник, лицювальник, штукатур.

Основні вимоги до кандидатів на працевлаштування в Ізраїлі:

професійне володіння навиками, досвідом і високим рівнем здібностей в обраній для участі в програмі професії;

бути громадянином України;

вік 25-50 років (на дату подачі заяви до БЦЗ);

ніколи раніше не працювати в Ізраїлі;

не мати родичів першої лінії (батько/мати, дружина/чоловік, діти), які проживають чи працюють в Ізраїлі, крім рідних братів та сестер;

не мати судимості;

бути фізично та психологічно придатним до інтенсивної фізичної праці в будівельній галузі у відповідних кліматичних умовах, включаючи роботу на висоті та переміщення важких предметів.

Документи, що подаються заявником для включення його до Реєстру кандидатів на працевлаштування в Ізраїлі:

документ, який посвідчує особу заявника (паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України);

паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

облікова картка платника податків

та копії цих документів.

Якщо кандидат одружений, також подає аналогічні відомості про дружину.

Кандидат на працевлаштування по місцю проживання подає заяву на включення його до Реєстру кандидатів на працевлаштування в Ізраїлі до центру зайнятості та отримує корінець заяви з відміткою про включення його до такого Реєстру.

Кандидат на працевлаштування проходить наступну процедуру відбору, передбачену Угодою:

1. реєстрація заяви кандидата;
2. проходження тестування (професійний іспит та/або співбесіда) кандидатів на працевлаштування для підтвердження професійної компетенції на відібраних ізраїльською стороною екзаменаційних майданчиках;
3. випадковий комп’ютерний відбір кандидатів на працевлаштування (метод лотереї), що проводиться ізраїльською стороною (від загальної кількості осіб, які пройшли тестування (професійний іспит та/або співбесіду) відбираються 75 відсотків кандидатів на працевлаштування, 25 відсотків залишаються в резерві) з метою унеможливлення втручання в процес відбору посередників з працевлаштування;
4. проходження медичного огляду медичних закладах;
5. підготовка та подача документів для консульської перевірки та підготовки візи на працевлаштування;
6. відбуття до місця працевлаштування.

Платежі працівника, пов’язані з процесом працевлаштування заявника, включають витрати, пов'язані з проходженням медичного огляду, одержанням довідки про відсутність судимості, плату (в разі необхідності) за переклад офіційних документів та оплата проїзних документів (авіаквиток) на переліт до Ізраїлю.

Основні положення трудового договору (контракту):

Термін дії договору: мінімальний термін дії договору 1 рік, з можливістю пролонгування на термін до 3-х років. Початком трудової діяльності вважається дата прибуття працівника до Ізраїлю. Відібрані працівники отримують робочу візу в Ізраїлі.

Норма робочого часу: місячна норма робочого часу — 182 години; понаднормова праця — мінімум 29 годин в місяць.

Заробітна плата: мінімальна заробітна плата – 6 700 нових ізраїльських шекелів за повний місяць роботи.

Понаднормова праця (мінімум 29 годин робочого часу в місяць) оплачується додатково. За кожну понаднормову годину праці працівник буде отримувати додаткову суму до основної суми відповідно до кількості фактично відпрацьованих годин.

Крім вищезазначеної заробітної плати, кадровий підрядник буде вносити

місячний депозит у розмірі 733 шекелів на банківський рахунок на ім’я працівника (рахунок зберігається PIBA). Працівник може зняти кошти, накопичені на законних підставах на його імя на депозитному рахунку і назавжди залишити Ізраїль. Якщо працівник не залишить Ізраїль в установлений термін без поважних причин, він буде позбавлений пропорційної частини суми за кожний місяць затримки в Ізраїлі; після 6 місяців затримки, працівник втратить повну суму.

Умови проживання: кадровий підрядник забезпечує відповідне розміщення працівника, якого він працевлаштовує (місце для сну розміром щонайменше 4 квадратні метри для кожного працівника у кімнаті не більше шести осіб у приміщенні, особиста шафа та ліжко для кожного працівника, опалення та вентиляція, світло та електричні розетки у кожній кімнаті, холодна та гаряча вода в умивальних кімнатах, кухня та душ, раковини, лічильники, кухонні шафи, плита, холодильник, стіл та стільці, пральна машина, вогнегасник.

Кадровий підрядник може відраховувати місячну суму, яка не перевищує 568,68 нових ізраїльських шекелів, із заробітної плати працівника за розміщення та відповідні витрати. Ця сума залежить  від географічної місцевості в Ізраїлі, де працівник проживає, та щороку оновлюється.

Медичне страхування: кадровий підрядник зобов’язаний забезпечити працівника, якого він працевлаштовує, приватним медичним страхуванням на період зайнятості.

Він має надати стислу інформацію щодо страхового полісу мовою, яку розуміє працівник. Страховий підрядник може відраховувати щомісячно суму, яка не перевищує 136 нових ізраїльських шекелів із заробітної плати для покриття частини вартості медичного страхування. Медичне страхування не покриває вже наявні медичні захворювання працівника.

Соціальний захист працівників: українські працівники, працевлаштовані в Ізраїлі, мають такі самі права та обов’язки, як і ізраїльські працівники, відповідно до ізраїльського законодавства, зокрема оплачувані відпустки та лікарняні, рівний захист за законом та безпечні умови праці. Також працівник є захищеним законодавством про соціальне забезпечення у разі нещасних випадків на виробництві або банкрутства роботодавця.

У службі зайнятості працює сучасний освітній портал

У державній службі зайнятості працює  проєкт для успішного працевлаштування українців – Освітній портал державної служби зайнятості (http://skills.dcz.gov.ua/). Навчальні матеріали зорієнтовані на розвиток навичок безробітних і працюючих громадян, на роботодавців  та співробітників державної служби зайнятості.

Новий сервіс допомагає безробітним розвивати власні навички, необхідні для вдалого працевлаштування, отримати нові компетенції та пройти професійне навчання.

Новий сервіс дозволить:

• розвивати особисті компетенції, затребувані на ринку праці;
• отримати актуальну інформацію щодо пошуку роботи та підбору персоналу;
• навчитися складати резюме сучасного формату;
• підготуватися до співбесіди з роботодавцем;
• обрати освітні курси та вебінари для безробітних,
• зокрема ті, які проводяться центрами професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.

Портал допомагає реалізувати найважливіше для служби завдання – знайти достойну роботу кожному українцеві та кваліфікований персонал кожному роботодавцеві.

На сайті будуть впроваджуються нові освітні програми, розроблені спільно з роботодавцями, проводяться вебінари та дистанційне навчання. Більшість матеріалів розміщуються відеоформаті.

Освітній портал ДСЗ розроблено на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Указу Президента України №837/2019.

Розпочався чемпіонат

Чернівецької обласної дитячо-юнацької футбольної ліги:

вболіваємо за команду юних заставнівських футболістів.

Наступна гра ("Заставна" — "Арсенал") відбудеться

у четвер, 27 травня, о 17.00 год.

Заставнівський міський стадіон.

21 травня 2021 року за ініціативи Асоціації міст України Президент України В.Зеленський провів нараду для обговорення проблемних питань забезпечення постачання природним газом підприємств комунальної теплоенергетики.

АМУ рекомендує підприємствам комунальної теплоенергетики укладати угоди на постачання природного газу тільки після надходження комерційної пропозиції від НАК «Нафтогаз України», яка передбачатиме ціну 7 400 грн/тис. куб. м (з ПДВ).

Чернівецький обласний центр зайнятості

продовжує онлайн консультування

«Запитай у PROFI» для осіб з інвалідністю

Консультування відбувається щовівторка з 10 до 12 години на платформі Google Meet за посиланням https://meet.google.com/ewv-ueco-tdp .

Ми будемо раді відповісти на Ваші запитання щодо:

• вибору, зміни професії та професійної освіти;
• пошуку роботи та працевлаштування;
• аспектів законодавства про зайнятість.

Сподіваємося, що наша інформаційна підтримка допоможе реалізувати  Ваші професійні запити.

Разом ми зможемо більше!

З прекрасним днем народження

щиро вітаємо чудову людину,

хорошого фахівця —

Миколу Миколайовича Вітюка!

У квітні загальна тривалість лікарняних зросла на 65% порівняно з квітнем 2020 року

Упродовж квітня 2021 року Фонд соціального страхування України прийняв на фінансування майже 470 тисяч листків непрацездатності на суму понад 1,6 мільярда гривень. Загальна кількість днів лікування, яка підлягає оплаті за кошти Фонду, склала за цей період 4,4 мільйона, що на 1,7 млн днів, або 65% більше, ніж за той же місяць 2020 року.

Нагадаємо, допомоги по тимчасовій непрацездатності виплачуються Фондом соціального страхування України, починаючи з шостого дня лікарняного й до моменту одужання або встановлення МСЕК інвалідності (перші п’ять днів фінансуються за рахунок коштів роботодавця).

Розмір виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від тривалості страхового стажу та визначається, виходячи із середньоденної заробітної плати працівника. Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин.

У залежності від страхового стажу розмір допомоги складає:

1) 50% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3 років, або в разі самоізоляції від COVID-19 під медичним наглядом незалежно від тривалості стажу;

2) 60% середньої заробітної плати (доходу) – страховий стаж від 3 до 5 років;

3) 70% середньої заробітної плати (доходу) – страховий стаж від 5 до 8 років;

4) 100% середньої заробітної плати (доходу) – страховий стаж понад 8 років, або при наявності пільг відповідно до законодавства, а також медичним працівникам у разі самоізоляції від COVID-19 під медичним наглядом незалежно від тривалості стажу.

Слідкувати за станом усіх виплат від ФССУ застраховані особи можуть у телеграм-каналі, де в оперативному режимі оновлюється інформація про здійснене фінансування: https://t.me/socialfund.

Пресслужба виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України

Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Норми чинного законодавства України визначають ряд умов, яких обов’язково потрібно дотримуватися при укладенні договорів оренди землі. Зокрема, у договорі оренди землі обов’язково повинні бути зазначені істотні умови договору.

Істотними умовами договору оренди землі згідно Закону України «Про оренду землі» є:

• об’єкт оренди (тобто земельна ділянка з визначенням її кадастрового номера, місця розташування, розмір земельної ділянки);
• дата укладення та строк дії договору (строк дії договору визначається сторонами договору, але він не може перевищувати 50 років);
• орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Особливості укладення договору.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування). Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності — земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування). 

Державна реєстрація договору оренди землі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягають державній реєстрації. За державною реєстрацією договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП); нотаріуса.

Строки державної реєстрації договору оренди та адміністративний збір.

Державна реєстрація права оренди проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав. За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі:

• 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
• 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день;
• 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години.

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави. Тому завжди будемо раді відповісти на Ваші запитання .

Як отримати правову допомогу дистанційно:

• зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
• поставити питання в повідомленні на електронну адресу Бюро //mail.legalaid.gov.ua/SOGo/so/novoselytske@legalaid.cv.ua/Mail/view">zastavnivske@legalaid.cv.ua;
• написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/.
• скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;
• зв’язатися з Заставнівським бюро через скайп зв'язок //mail.legalaid.gov.ua/SOGo/so/novoselytske@legalaid.cv.ua/Mail/view">zastavnivske //mail.legalaid.gov.ua/SOGo/so/novoselytske@legalaid.cv.ua/Mail/view">@legalaid.cv.ua

Нещодавно в Заставнівській гімназії вчитель християнської етики Світлана Котляр і бібліотекар Марія Бойчук організували книжкову виставку «Біблія у моєму житті».

 «Народжена на Сході, вбрана в східні форми і образи, Біблія проходить в країну за країною, щоб знайти своїх. Вона навчилась говорити до серця людини сотнями мов.

Діти слухають її розповіді з подивом і з задоволенням, а мудреці роздумують про них, як про притчі життя. Лукаві і горді жахаються її попереджень, а до зранених серцем і до тих, хто кається вона говорить мовою матері.

Вона вплітається в наші дорогоцінні мрії для того, щоб Любов, Дружба, Співчуття, Відданість, Спогади і Надія були окрасою на вбранні її дорогоцінної мови. Ніхто не повинен вважати себе бідним чи самотнім, хто збагатив себе цим скарбом» (Генрі Ван Дейк)

Біблія – це книга життя, це правда, яку повинні знати всі. Вона не стільки вчить, що людина має робити, скільки показує, якою має бути людина.

Глибока Біблія — як море,

І розум з неї п‘є навчання;

Як океан воно просторе,

Криниця всього сподівання.

"Біблія — лист Бога до людей", —

Клуб спортивного та бального танцю "Grand" вкотре тішить нас високими досягненнями: професійні наставники, працьовиті талановиті діти, батьки, які їх підтримують — усе це разом складає одну розкішну картину успіху, намальовану щоденною працею.

Нещодавно "Grand" привіз нові цінні нагороди зі Всеукраїнських та Міжнародних змагань.

Перші відбувалися в Чернівцях — "Ратуша-2021". У цих змаганнях брали участь танцюристи із Ужгорода, Чернівців, Львова, Сторожинця, Самбора, Глибоки, Івано-Франківська, Кишинева і, звичайно, з нашої рідної Заставни!

У Міжнародних змаганнях "Zaporizhzhya Open Championship 2021" (м. Запоріжжя, 15 травня 2021 року) Клуб спортивного та бального танцю "Grand" брав участь разом із представниками Литви, Туреччини, Молдови, Грузії, Білорусі та України.

Працівники Палацу культури та мистецтв

Заставнівської міської ради

(керівник Ольга Цимбалюк)

підготували яскраву святкову відеокомпозицію

до Дня вишиванки.

Відеозйомка та монтаж: Олександр Дубовиченко.

День вишиванки в Україні відзначається щорічно в третій четвер травня. Цього року свято випало на 20 травня. Це свято символізує народний звичай носити традиційний вишитий одяг.Вишиванка стала популярною не тільки в Україні, а й за її межами. За всі роки з дня виникнення цього свята, відзначати його стали не тільки в Україні, а й в інших країнах. Традиційно в цей день люди надягають вишиті сорочки, блузи та сукні на роботу, навчання або прогулянку. Ювілейний, уже 15-й, День вишиванки присвячено етномузиці та екологічним питанням. Саме з цієї нагоди у Заставнівській гімназії було проведено акцію «Посади дерево-збережи культуру». Адже,надзвичайно актуальною на сьогоднішній день є екологічна проблема: вирубування лісів,пересихання річок,надмірне використання пластику. Ми є тут і зараз. Ми — зв‘язкові між минулим і майбутнім. Ми або захистимо Землю наших предків для наших нащадків, або залишимось в фізичній та духовній пустелі. Кожен з нас щодня робить свій маленький вибір, від якого залежить спільне майбутнє.

День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.

Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.

Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві.

Як свідчать архівні документи, Биківнянський ліс як об’єкт «спеціального призначення» – місце таємних поховань, використовувався органами НКВД УРСР протягом 1937-1941 років. На сьогодні вже встановлено імена понад 15 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання. Тут покоїться прах Михайля Семенка, Майка Йогансена, Михайла Бойчука, Федора Козубовського, митрополита УАПЦ Василя Липківського та інших жертв сталінського «Великого терору».

«Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. 

Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

Історична довідка

За період «Великого терору» на території УРСР було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та виправно-трудових таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).

Масові репресивні операції у 1937–1938 роках, за задумом Йосипа Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально-ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.

Офіційно початком «Великого терору» став оперативний наказ НКВД СРСР №00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 року, затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 року. Проте наявні документи НКВД (накази, листування, телеграфи) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.

Наказом №00447 упроваджувалися ліміти (плани) на покарання громадян. Вироки за І-ю категорією означали «розстріл», за ІІ-ю категорією – на ув’язнення в таборах ГУЛАГ (рос: Главное управление лагерей) НКВД СРСР. Якщо первинний ліміт для УРСР за І категорією становив 26150 осіб, то у січні 1938 року він був збільшений до 83122 осіб. Із проханням про додаткові ліміти в Москву неодноразово зверталися наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський.

Ще до початку дії оперативного наказу №00447 особливу увагу було звернено на «чистку» партійних лав та органів безпеки, що мало забезпечити надалі беззастережне виконання репресивних директив центру. А вже у червні 1937 року розпочались масові арешти. 10 липня 1937 р. політбюро ЦК КП(б)У розіслало по областях УРСР вказівку про формування позасудового репресивного органу – обласних «трійок», створених для спрощення процедури засудження. До складу трійки зазвичай входили начальник обласного УНКВД (голова), обласний прокурор та перший секретар обласного, крайового або республіканського комітету ВКП(б). Існування «трійок» повністю суперечило радянському законодавству, у тому числі Конституції 1936 року.

Заарештований був фактично позбавлений права на захист (на адвоката) чи оскарження вироку. Переважна більшість справ була побудована на власних свідченнях обвинувачених. Як правило, свідчення не перевірялись, доказами провини арештованого слідство не цікавилось. Слідчі психологічним знущанням і нелюдськими тортурами «вибивали» з арештованих потрібні зізнання. В 1937 році дозвіл на застосування методів «фізичного впливу на підозрюваних» (тобто тортур) було дано на найвищому рівні ЦК ВКП (б). Випадки неправомірного засудження вважались цілком припустимими і виправдовувалась прислів’ям «ліс рубають – тріски летять».

Часи «Великого терору» у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Громадяни писали доноси на колег, остерігаючись, що ті донесуть на них першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.

Розіграні за сценарієм показові процеси проти партійно-радянських очільників 1937-1938 років передбачали не лише усунення чи маргіналізацію рештків старої еліти, але також здійснення впливу на нових висуванців та суспільство загалом. Участь у цих показових процесах мала засвідчити політичну й ідеологічну лояльність, послух волі вождя, визнання терористичних методів державного керівництва. Таким був метод здійснення «сталінської кадрової революції».

«Великий терор» згорнули за вказівкою вищого партійно-радянського керівництва. 17 листопада 1938 року ЦК ВКП(б) і Раднарком СРСР ухвалили постанову «Про арешти, прокурорський нагляд і провадження слідства», якою «орієнтували правоохоронні органи на припинення «великої чистки» та відновлення елементарної законності. Наступним кроком стала фізична ліквідація безпосередніх організаторів і виконавців «Великого терору».

Реабілітація жертв

Незаконність Великого терору визнали ще за часів СРСР після смерті Й.Сталіна, коли в роки «відлиги» провели часткову реабілітацію репресованих. Реабілітаційні процеси другої половини 1950-х – початку 1960-х років мали обмежений характер. Більшість громадян, засуджених за політичними звинуваченнями, не отримали повної реабілітації, а їхні права не були повністю відновлені.

У 1991 році, в останні місяці існування УРСР, було ухвалено Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». У ньому вперше в Україні законодавчо засудили і відмежувалися від політичних репресій як методу керування суспільством. Але оскільки цей закон ухвалювався ще в УРСР, то певна частина цих репресій, навіть вчинених позасудовими органами, все ще визначалася «обґрунтованими». Відповідно до вимог Закону органами прокуратури та судами впродовж 1991–2001 років було реабілітовано 248 тис. 810 громадян, відмовлено в реабілітації — 117 тисячам 243 особам.

У 2015 році Україна засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганд їхньої символіки». Законопроект було розроблено Українським інститутом національної пам’яті спільно із народними депутатами України, громадськістю та експертами Реанімаційного пакету реформ.

У 2018 році Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років». Закон суттєво розширює коло осіб, які підпадають під реабілітацію. Зокрема, в ньому прописана автоматична реабілітація осіб, які були покарані позасудовими органами, право на реабілітацію отримають ті, хто зі зброєю в руках боровся за незалежність України, був ув’язнений, примусово поміщений у психіатричний заклад, трудову армію, позбавлений майна через «експропріацію» чи «розкуркулення», або ж депортований за національною ознакою.

З 2019 року почала працювати Національна комісія з реабілітації, яка є спеціальним постійно діючим органом при Українському інституті національної пам’яті. Комісія надає статус реабілітованих особам, постраждалим від політичних репресій комуністичного та тоталітарного режимів Україні. До травня 2020 року Національна комісія з реабілітації розглянула 660 обгрунтованих пропозицій та матеріалів про реабілітацію.

Вражаючі факти про «Великий терор» в Україні

1. Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним із найбільших на території України. Вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян.

2. Інші місця масових поховань жертв «Великого терору» політичних репресій 1937–1938 років – Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). У Західній Україні після 1939 року також з’явились місця масових поховань, зокрема урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), урочище Саліна (Львівська область), Тюрма на Лонцького (Львів).

3. Найкривавіша ніч у Києві – 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням. Спочатку для масових поховань відводилися спецділянки цвинтарів. У пік репресій з метою приховати масштаби злочину енкавидисти змінили цю практику. У фруктових садах, парках, приміських лісах викопувались траншеї для поховань, часто трупи засипалися негашеним вапном.

4. 27 жовтня – 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорськ у Карелії з нагоди наближення 20-річчя Жовтневої революції було розстріляно 1111 осіб, з них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною.

5. НКВД УРСР розташовувався у Києві в 1934-1938 роках у будівлях колишнього Київського інституту шляхетних дівчат (згодом – Жовтневий палац), в 1938-1941 роках по вулиці Короленка (нині – Володимирська), 33. Київський міський відділ та управління НКВД по Київській області розміщувались по вулиці Р. Люксембург (нині – Липська, 16).

6. У 1955 році КҐБ при РМ СРСР направив в обласні управління держбезпеки директиву №108 сс, де дав вказівку повідомляти родичам розстріляних, що їхні рідні «померли в місцях позбавлення волі, а в необхідних випадках, при рішенні майнових або інших правових питань, реєструвати в загсах смерть розстріляних із видачею заявникам свідоцтв, в яких дати смерті вказувати у межах 10 років з дня арешту, а причини смерті – вигадані».

7. В рамках «Великого терору» НКВД організувало та провело серію масових національних операцій. Це т.зв. «німецька операція» (25 липня 1937 р.), «польська» (11 серпня 1937 р.), «румунська», «латиська», «грецька», «іранська», «харбінська», «афганська», «проти болгар і македонців».

8. Спогади катів-енкаведистів та результати ексгумації тіл свідчать про характерний «почерк» вбивць. Як правило, це були постріли у потилицю або в перший шийний хребець із револьверів системи «Наган». Наган вважався точним, безвідмовним та достатньо потужним для завдання смертельного поранення, несильна віддача берегла сили катів при масових розстрілах.

9. Влітку 1937 року було введено ряд нормативних документів, що посилили відповідальність членів родин репресованих. Дружини та чоловіки «ворогів народу» підлягали обов’язковому арешту, діти до 15 років передавались у спеціальні дитячі будинки. Члени сімей «ворогів народів», засуджених до розстрілу, підлягали примусовому переселенню у внутрішні області СРСР. Показовою є доля колишнього Генерального секретаря харчових справ УНР Миколи Стасюка, який в 1931 р. був засуджений на 10 років, а потім дізнався що в 1937 році його дружина Марія була страчена «як дружина петлюрівського міністра».

10. Термін «Ворог народу» (латинське hostis publicus) має давньоримське походження. Він застосовувався до ворогів республіки, які прирівнювались до солдатів ворогуючої сторони та підлягали фізичному винищенню. Вдруге цей термін став загальновживаним в часи Великого терору якобінців у Франції в 1793-1794 рр. У СРСР цей термін був не лише розповсюдженим кліше політичної риторики, але і вписаним у Конституцію 1936 року, згідно 131 статті якої «ворогами народу» оголошувались особи, які вчиняли замах на громадську, соціалістичну власність.

Як знайти інформацію про репресовану особу

Допомогти в пошуку інформації про репресованих може відеолекція «Репресовані родичі» проекту «Суспільний університет» на UA:Перший (https://youtu.be/6aKNQ6-6orw). Також корисною буде книга «Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів» (http://www.cdvr.org.ua/node/3185). Ці матеріали містять перелік установ та ресурсів, до яких варто звертатися, їхні контакти, зразки заяв, алгоритм дій, знайомлять з відповідним законодавством, описують практику доступу до архівів комуністичних спецслужб в Україні і за кордоном, а також надають відповіді на найпоширеніші запитання.

Короткий алгоритм пошуку інформації про репресованих родичів:

1. Збір якнайбільшої кількості даних (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження розшукуваної особи, важливі факти біографії тощо).

2. Пошук інформації на наступних сайтах:

- Національний банк репресованих (http://www.reabit.org.ua/nbr/);

- Жертви політичного терору в СРСР (http://lists.memo.ru/);

- Сталінські розстрільні списки (http://stalin.memo.ru);

- Єдина система пошуку репресованих (https://bydc.info/search.php);

- Список репресованих осіб, архівні кримінальні справи яких зберігаються в Комітеті національної безпеки Республіки Казахстан (http://e-history.kz/ru/repression/list/440#scontent).

3. Звернення в довільній формі (вказується назва та адреса установи, прізвище, ім'я, по-батькові заявника, місце його проживання, суть питання) в такі установи:

- Галузевий державний архів Служби безпеки України;

- Галузевий державний архів Міністерства внутрішніх справ України;

- державний архів області за місцем народження, проживання, арешту, відбування покарань;

- Головний інформаційно-аналітичний центр Міністерства внутрішніх справ РФ.

- Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті відкрив Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих, де допоможуть знайти відомості про репресованих у 1917-1991 роках, підкажуть як правильно подати запити до архівів. Телефони Центру: (067) 298-18-18 або (044) 298-12-12, також можна надіслати листа на електронну пошту poshuk@hdauinp.org.ua, написати повідомлення фейсбук-сторінці архіву: https://www.facebook.com/hdauinp  

або через сайт: http://hdauinp.org.ua

4. Відповідно до Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» громадяни України, іноземці та особи без громадянства можуть безкоштовно переглядати та копіювати власним фотоапаратом всі документи, що пов'язані з комуністичним тоталітарним режимом.

5. У випадку додаткових запитань звертайтеся у Facebook-групу «Доступ до архівів» (www.facebook.com/groups/dostup.do.arhiviv).

Науковці, які спеціалізуються на тематиці:

Олег Бажан (Київ), Інститут історії України НАНУ,

Сергій Білокінь (Київ), Інститут історії України НАНУ,

Богдан Біляшівський (Київ), Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»,

Валерій Васильєв (Київ), Інститут історії України НАНУ,

Андрій Жив'юк (Рівне), Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука,

Сергій Кокін (Київ), Інститут історії України НАНУ,

Станіслав Кульчицький (Київ), Інститут історії України НАНУ,

Едуард Петровський (Одеса), Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова,

Роман Подкур (Київ), Інститут історії України НАНУ,

Олександр Рубльов (Київ), Інститут історії України НАНУ,

Юрій Шаповал (Київ), Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Корисні ресурси:

http://www.territoryterror.org.ua/ – сайт Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору»

www.reabit.org.ua – головна редакційна колегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією»

http://memorial.kiev.ua – Українське добровільне культурно-просвітницьке правозахисне благодійне товариство «Меморіал» імені Василя Стуса.

http://ua.bykivnya.org – Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».

Джерело: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-zhertv-politychnyh-represiy

За ініціативи відділу освіти, культури, молоді та спорту Заставнівської міської ради, у приміщенні міської ради, 13 травня 2021 року, відбулося засідання круглого столу на тему «Оптимізація мережі закладів освіти та створення опорних закладів на території Заставнівської територіальної громади».

Сьогодні відбулося виїзне засідання адміністративної комісії Заставнівської міської ради.

Звертаємося до жителів міста Заставна і просимо: приберіть, будь ласка, свої території для наведення порядку у місті, відповідно до чинних Правил благоустрою.

Насамперед, це вулиця Грушевського (неподалік каплички), Бажанського (магазин «Мальва», а також узбіччя нижче пожежної частини, де жителі, які проживають навпроти, винесли сміття і зрізані квіти.

Окрім того, на провулок Січових стрільців та вул. Павлюка адмінкомісія викликала керівника Заставнівського РЕМу. Він пообіцяв, що забезпечить впорядкування цієї території.

Просимо жителів згаданих вулиць не смітити та не захаращувати дороги та узбіччя.

Комісія розглянула ще декілька заяв, які надійшли до міської ради, та вирішила скласти протоколи про адмінправопорушення, накласти штрафи розміром 340—1 360 грн.

Це провулок Павлюка 13 А, куди вже попередньо виїжджала земельна комісія. Просимо жителів забрати "барикади" і навести лад.