Заставнівська міська рада

Дуальна форма здобуття освіти передбачає поєднання теоретичної підготовки у закладах освіти з практичною на робочих місцях та доповнення і удосконалення здобутих теоретичних знань практичним досвідом їх реалізації. Така форма навчання передбачає співвідношення навчального часу: теоретичне навчання – 30%, виробниче навчання та виробнича практика – 70% навчальних годин. При впровадженні цієї форми освіти навчальний заклад та роботодавець є рівноправними партнерами, а саме: роботодавець може брати участь у розробці робочих навчальних планів та оцінювати результати навчання кожного здобувача. Вигода роботодавців у такій співпраці полягає в отриманні молодого кваліфікованого працівника, який максимально мотивований до роботи саме на цьому підприємстві одразу після закінчення навчання. Професійне навчання за дуальною формою організоване  у 11 ЦПТО ДСЗ Дніпропетровський  Львівський  Івано-Франківський  Полтавський  Харківський  Рівненський  Одеський  Сумський  Донецький  Луганський. 

Переваги навчання у ЦПТО ДСЗ:

- можливість короткострокового навчання;

- система навчання адаптована до потреб дорослих;

- сучасна матеріально-технічна база;

- професійне навчання за окреми.

Реалізація навчання:

проведення вступного та інших видів  інструктажів;

погодження дат та часу відвідування підприємства майстром виробничого навчання від закладу освіти;

прийняття рішення щодо можливості включення здобувачів освіти до штатного розпису працівників суб’єктів господарювання під час здобуття професійної освіти за  дуальною формою у разі укладання  трудових  договорів;

облік виконаних здобувачем освіти робіт та оплата праці за фактично виконаний обсяг робіт, згідно з установленими системами оплати праці та укладеними договорами.

Роботодавець:  

обирає претендентів на навчання; визначає зміст навчання.

Для організації навчання:

визначте робочі місця (навчально-виробничі ділянки);

зверніться до центру зайнятості щодо укладання договору;

спільно з закладом освіти сформуйте освітню програму та робочий навчальний план, щоденник здобувача освіти з професії/кваліфікації.

Переваги роботодавців:

- економія часу та коштів на пошук,

підбір кваліфікованих працівників, їх перенавчання;

- можливість перспективного планування заміни кадрів та відбору кращих здобувачів освіти;

- максимальна відповідність знань та вмінь працівників потребам підприємства після проходження навчання;

- скорочення часу на професійну адаптацію новоприйнятих.

Дієве соціальне партнерство — запорука сталого розвитку людського капіталу!

За більш детальною інформацією звертаєйтеся до Заставнівської районної філії Чернівецького ОЦЗ за адресою:

м.Заставна, вул..Незалежності,100, каб.№1, тел..(03737)3-13-17 , 0686367712 або інтернет-сайтом  www.dcz.gov.ua.

Соціальна адаптація для осіб,

які звільняються з місць позбавлення волі

та відбувають умовне засудження

Задля ефективної соціальної адаптації осіб, які звільняються з місць позбавлення волі та відбувають умовне засудження, фахівці Заставнівської районної філії Чернівецького ОЦЗ за сприяння філії Державної установи «Центр пробації» в Чернівецькій області Чернівецького районного сектору №3 та Заставнівського бюро безоплатної правової допомоги Чернівецького місцевого центру з надання БВПД провели профінформаційний семінар для осіб, які звільняються з місць позбавлення  волі.

Учасники семінару дізналися про соціальні послуги, які надає служба зайнятості, стан ринку праці в регіоні, види та умови отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття, можливість пройти професійне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації, про можливість відвідати інформаційні та консультаційні семінари, різноманітні тренінги з питань пошуку роботи та підібрати вакансію з єдиної бази даних вакансій по Україні.

Найважливішою умовою успішної соціальної реабілітації осіб цієї категорії є їхнє працевлаштування та трудова діяльність надалі, тому присутні обговорили питання розвитку основних тенденцій та стан ринку праці. Ознайомилися з актуальними вакансіями та професіями, що користуються попитом. Також отримали компетентні відповіді на всі запитання, які їх цікавили.

Присутні на семінарі виявили значну зацікавленість до його тематики, ставили багато питань: щодо роботи в персональному кабінеті, пошуку вакансій, проходження профдіагностичного тестування щодо підходящої професії.

Під час активного діалогу учасники заходу наголосили про взаємодію між усіма службами й відомствами, соціальними партнерами, які зможуть допомогти у вирішенні питань, що виникають для осіб, які звільняються з місць позбавлення волі та відбувають умовне засудження: державної служби зайнятості, управління соціального захисту, а головне – з роботодавцями, адже найкраща адаптація в суспільстві – це робоче місце.

1 жовтня  у  Заставнівському ЗЗСО І-ІІІ ст. відбувся День учнівського самоврядування. Учні 10-11-их класів побували у ролі учителів, класних керівників та адміністрації школи. Виконуючи свої обов’язки, вони відчули? наскільки відповідальна та нелегка вчительська праця.

Навчальний процес проходив під чітким керівництвом «директора школи» – Анастасії Дронь. Аби уроки відбулися у нормальному режимі, потрібна була ретельна підготовка. «Майбутні вчителі» заздалегідь ознайомилися з темами уроків, самостійно складали конспекти, підбирали цікавий матеріал,  проявили неабияку наполегливість і старанність.

Старшокласники творчо і креативно підійшли до відзначення Дня вчителя. З самого ранку, «адміністрація школи» привітно та з посмішками на обличчях зустрічала усіх, хто переступив поріг школи. Для вчителів провели святковий квест,  пройшовши який, вони змогли прочитати привітання від усієї шкільної родини. Щоперерви грала рухлива музика, яка наповнювала шкільні стіни енергією та позитивом. І як тільки продзвенить дзвінок, швиденько розбігалися по класах в очікуванні нових вчителів.

Звичайно, хвилювалися, але учні залишилися задоволеними роботою «молодих учителів» та високими балами, якими оцінили їхні знання.
Підсумки Дня самоврядування підвели на спільному засіданні Ради старшокласників, де всі поділилися враженнями від прожитого дня.

Директор школи Надія Бачинська подякувала старшокласникам за проведення Дня самоврядування на належному рівні і побажала всім успіхів у навчанні, наполегливої праці та успішно скласти ЗНО-2022.

Одноголосно прийняли рішення визнати, що День учнівського самоврядування проведений на достатньо високому рівні і оголосили подяку вчителям-дублерам із занесенням до особистих документів ( щоденників).

Заключним акордом цього дня стала святкова програма, яку підготували для вчителів талановиті школярі нашого закладу.

Праця вчителя – важка і наполеглива, адже потребує змістовних знань свого предмета, любові та терпіння до дітей, постійного саморозвитку. А День учнівського самоврядування – це хороша школа для кожного школяра, яка приносить незабутні враження та життєвий досвід, дає можливість побачити і подумати про те, якою є професія вчителя.

Краще, ніж учні, про День самоврядування не розповість ніхто. Ось що найбільше запам’яталося старшокласникам-вчителям про цей день: 

«На День учителя у нашій школі проводився День самоврядування. Ми, Валерій Адамко, Стас Бойко та я, Тетяна Паук, із задоволенням та цікавістю шукали інформацію для проведення уроку природознавства в 5-А класі.

Діти на уроці були дуже активними, давали багато запитань, на які ми радо відповідали. Також дуже приємним було і те, що п’ятикласники з повагою ставились до нас, «учителів». Нам дуже сподобався День самоврядування в школі. На згадку з учнями зробили чимало фотографій».

Тетяна Паук, учениця 11-А класу

«У п’ятницю в нашій школі відбувся День самоврядування. Учні помінялися місцями з учителями. Я і була однією з учениць, і спробувала себе в ролі педагога і «директора» школи.

Удома я ретельно готувалася до уроків, але під час проведення дуже хвилювалася. Адже не так просто зацікавити учнів і пояснити нову тему. Але все склалося якнайкраще, учні ставилися до нас, як до справжніх «вчителів» і радо з нами співпрацювали. Після проведення уроків старшокласники зібралися разом і ділилися своїми враженнями, в кожного було дуже багато емоцій і всім сподобалося. Моментами було непросто, але дуже цікаво, тепер працю вчителів буду цінувати ще більше. Для нас це новий досвід, який залишиться приємним спогадом. Дякую за таку можливість».

Анастасія Дронь, учениця 10 класу

«Сьогодні я вперше побувала в ролі вчительки, проводила урок української мови в 4-А класі. Емоції переповнюють мене, це було досить цікаво та зовсім не так легко, як я собі уявляла. Діти наповнють своєю енергією все навколо. Я отримала гарний досвід у спілкуванні з учнями, вони працювали разом зі мною і це було дуже класно. Урок пройшов на одному подиху, мені все дуже сподобалося.  Діти теж були задоволені, бо все відбувалося цікаво і захоплююче. Дитячі емоції не підробиш».

Ірина Чіботар 

Із безлічі професій на Землі,

Які вже є, яких ще будуть вчити,

Є головна, як віщий, сущий хліб,

І назва цій професії – Учитель.

ПОСВЯТА ВЧИТЕЛЯМ

Збіг вересень, вже жовтень по дорозі

Розсипав всю палітру кольорів.

Чарує зір багрянолиста осінь…

Це особливий час для вчителів.

Як радісно, як трепетно навколо!

Думки летять, мов теплий вітерець.

Це свято всіх закоханих у школу,

Єдиний ритм учительських сердець.

Хай в переддень учительського свята

В любові вам зізнаються всі ті,

Для кого ви зробили так багато

Й допомогли утвердитись в житті.

Адже учитель кожен без останку

Серце віддасть для учнів і батьків.

Бажаєм світлих, росяних світанків

Для вас, достойних, мудрих вчителів.

Хай буйним цвітом доля ваша квітне,

На творчій ниві-звершень і надбань,

Батьків і учнів вдячних і привітних,

Добра, удачі, здійснення бажань!

Щиро вітаємо з днем народження прекрасну людину, працелюбного, відповідального члена виконавчого комітету — Ярослава Францовича Василевича.

Відомо, що найдорожчий скарб людини – це її власне життя і здоров'я. Незнання або невміння дотримуватися певних правил часто призводить до втрати не тільки здоров'я, а навіть життя. З кожним роком зростає інтенсивність автомобільного руху на дорогах. А це, в свою чергу, підвищує відповідальність усіх учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, пасажирів. Щоб зберегти своє здоров'я та життя потрібно завжди чітко дотримуватись встановлених Правил дорожнього руху.

Для посилення профілактичної та роз’яснювальної роботи, підвищення рівня культури поведінки дітей на дорогах та закріплення знань Правил дорожнього руху у Заставнівському опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ст. з 27 по 30 вересня пройшов Тиждень безпеки дорожнього руху.

Провели інформаційну хвилинку «Безпека на дорозі – безпека життя», бесіди, години класного керівника, виховні години, цільові дитячі профілактичні заходи «Дитина – пасажир», «Живи цікаво та безпечно».

Учні 1-4 класів переглянули відеоролик «Правила дорожнього руху для моєї безпеки».

Педагог-організатор Світлана Котляр разом із класними керівниками провели конкурс малюнків на асфальті «Правила безпеки на дорозі», де учні початкових класів продемонстрували свою творчість і знання дорожніх знаків. 

Бібліотекар Марія Бойчук протягом тижня організувала тематичну виставку в шкільній бібліотеці «Дотримуйся Правил дорожнього руху!»

На загальношкільній лінійці «Знай та вивчай Правила дорожнього руху» начальник ювенальної превенції Іван Маник ознайомив присутніх з історією виникнення Правил дорожнього руху та необхідністю їх дотримання. Продемонстрував засоби, прилади, які використовують для своєї роботи інспектори патрульної служби. Учні 2-4 класів із цікавістю слухали начальника превенції та активно у відповідали на запитання.

Уся робота упродовж тижня була спрямована на підвищення поінформованості учасників освітнього процесу про негативні наслідки дорожньо-транспортних пригод та їх уникнення.

Війна жива, вона ще не скінчилась,

Допоки ворог ваш зі зброєю в руках,

Десь правда між обману заблудилась,

І затуманює свободу — наганяє страх.

Тримайте біль, чужий, свій ви забули,

Шануйте тих катів, які вбивали вас,

Батьків ваших голодних нагло розіпнули,

Але на все прийде розплати скоро час.

За всіх невинно замордованих до смерті,

І кожне зло буде покаране мечем вогню,

Хай від німецьких куль євреї будуть мертві,

Ті, що забрали хліб, залишивши, одну стерню.

Завжди прийде відплата за всі злодіяння,

Пошани і поклони кровопивцям то є гріх,

Око за око — це є справедливе покарання,

Голодомор — мільйони, Бабин Яр лише нулі…

Українська та світова спільнота щороку у вересні вшановує День пам’яті жертв у Бабиному Яру, яка є символом трагедії Голокосту та нацистських злочинів на українській землі, жертвами котрих стали мільйони людей.

Для виховування непримиренності до насильства, гордості за тих співвітчизників, які віддали своє життя заради інших, виховання поваги до історичного минулого України, патріотизму, активної громадянської позиції, продовження формування культури міжнаціональних відносин у суспільстві у Заставнівському опорному ЗЗСО І-ІІІ ст. упродовж 29-30 вересня вчителі історії Віра Лахман та Дмитро Ганич провели уроки пам’яті 80-х роковин трагедії у Бабиному Яру у 8-11 класах, а бібліотекар Марія Бойчук та учні 7-Б класу Тіна Сторож-Шевчук і Назар Перепелиця опрацювали і донесли інформацію до учнів 5-7 класів про ті страшні події. Також у фойє закладу діяла фотовиставка, приурочена трагедії  у Бабиному Яру, який став могилою десятків тисяч євреїв, а також українських патріотів, військовополонених, ромів та інших громадян.

Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, знищили понад 30 тисяч євреїв.

У 1941-1943 рр. у Бабиному Яру також розстріляли 621 члена ОУН, серед них — українська поетеса Олена Теліга та її чоловік, у якого була можливість врятуватися, але він залишився з дружиною і колегами з редакції «Українське слово». Крім того, Бабин Яр став місцем розстрілу п’яти таборів ромів.

Тривалий час радянська влада намагалася замовчати трагедію у Бабиному Яру. В 1950 міська влада ухвалила рішення залити Бабин Яр рідкими відходами прилеглих цегляних заводів для прокладення через яр транспортних шляхів і влаштування тут парку. Яр перекрили земляним валом, щоб не допустити затоплення житлових районів. Особливості валу і пропускна здатність дренажу не відповідали навіть мінімальним нормам безпеки. Вранці в понеділок 13 березня 1961 року, через сильне танення снігу, вал не встояв під натиском води, і в результаті селевий потік висотою до 14 метрів ринув на Куренівку. Рідиною залило площу понад 30 гектарів, знищено понад 30 будівель, зруйновано трамвайне депо ім. Красіна.

Офіційні джерела замовчували масштаби катастрофи, повідомляючи про загибель лише 145 людей. Інформація про катастрофу піддавалася жорсткій цензурі, її масштаби сильно применшували. Багато жертв були спеціально поховані на різних кладовищах у Києві з зазначенням інших дат і причин смерті, а частина тіл так і не знайшли під величезною товщею пульпи. Згідно з офіційним повідомленням комісії з розслідування причин трагедії, аварія погубила 145 осіб. А от сучасні дослідники Куренівської катастрофи стверджують, що насправді кількість жертв склала близько 1,5 тисяч осіб. Цей епізод в історії Бабиного Яру називають Куренівської трагедією. І лише після велелюдного стихійного мітингу з нагоди 25 роковин трагедії 29 вересня 1966 року за участю відомих дисидентів Івана Дзюби та Віктора Некрасова, про неї почали говорити на державному рівні. Пізніше встановили перший пам'ятник жертвам. Історики пов'язують таку поведінку із намаганням приховати усю правду про трагедію.

Усього за роки нацистської окупації Києва (1941-1943 рр.), за різними джерелами, знищили від 100 до 230 тис. осіб.

Бабин Яр — це трагедія України, це трагедія всього людства, якому нацизм готував подібні полігони для знищення неугодних народів.

Ми мусимо навчитися захищати себе, свою Батьківщину, свої цінності й у жодному разі не допустити злочинів проти людства й людяності. Ця трагедія повинна стати особистою для кожного з нас, своїм власним болем. Це питання безпеки України, відповідальності за свій народ і своє майбутнє.

Тож пам'ятайте і не забувайте про страшні події, які пережив наш народ.

Годі українцям бути інструментами у чужих руках!

Віра Лахман, учитель історії Заставнівського опорного ЗЗСО І-ІІІ ступенів

"Нам роки — не біда, коли душа молода":

інформаційна година та книжкова виставка

Сьогодні, у перший день жовтня, коли все більше осінніх барв, коли чарують красою жоржини, щиро вітаємо зі щасливим днем народження депутатку Заставнівської міської ради VIII скликання — Людмилу Василівну Громко.

Напередодні професійного свята

щиро вітаємо усіх працівників

закладів освіти нашої громади!

25-26 вересня у Києві відбулися Міжнародні змагання з танцювального спорту «Ukrainian Open Championship 2021».

Бажаємо позитиву, енергії, зоряного життєвого успіху!

 

 

Фонд забезпечив реабілітацією після хвороб, зокрема на COVID-19, і травм понад 13 тис. працюючих

З початку року за кошти Фонду соціального страхування України медичною реабілітацію після перенесених захворювань і травм було забезпечено майже 13,5 тис. застрахованих осіб та їх дітей. Зокрема, працівники проходили відновне лікування після ускладнень, викликаних хворобою на COVID-19.

Право на проходження курсу реабілітації на базі санаторно-курортних закладів за кошти Фонду має кожна працевлаштована особа за наявності медичних показів.

Фонд соціального страхування України фінансує медичну реабілітацію за такими профілями:

– нейрореабілітація;

– м’язово-скелетна реабілітація;

– кардіо-пульмонарна реабілітація;

– медико-психологічна реабілітація учасників АТО;

– реабілітація після оперативних втручань на органах зору;

– реабілітація при порушенні перебігу вагітності;

– інша (соматична) реабілітація (після оперативних втручань на органах травлення, сечостатевої системи, жіночих статевих органах).

Якщо внаслідок захворювання на коронавірусну хворобу виникло ускладнення за одним або декількома з наведених профілів, Фонд оплатить курс лікування на базі реабілітаційних відділень санаторно-курортних закладів.

Підставою для направлення на відновне лікування є висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я. Пацієнти направляються на реабілітацію після закінчення гострого періоду захворювання та за наявності медичних показань.

Отримати консультацію щодо можливості пройти відновне лікування на базі реабілітаційних відділень санаторно-курортних закладів за кошти ФССУ застраховані особи можуть за телефонами: ТУТ (оберіть відділення за територіальною ознакою). Також до відповідальних осіб за телефонами вище можуть звертатись лікуючі лікарі, чиї пацієнти потребують продовження стаціонарного лікування на базі санаторно-курортних закладів.

Нагадаємо, з 2018 року механізм забезпечення реабілітаційним лікуванням за кошти Фонду соціального страхування України було реформовано та переведено на адресність. Зокрема, застрахованим особам надано можливість самостійно обирати санаторно-курортний заклад для реабілітаційного лікування, путівки було замінено на тристоронні договори, а право направляти пацієнтів для проходження реабілітації отримали всі заклади охорони здоров’я України, які мають відділення для стаціонарного лікування.

Пресслужба виконавчої дирекції

     Фонду соціального страхування України

Цьогоріч уже 5196 буковинців знайшли роботу

Станом на сьогодні, 29 вересня 2021 року, за сприяння обласної служби зайнятості забезпечено роботою 5196 осіб, з них —  3666 мали статус безробітного, решту працевлаштували оперативно.

Для створення нових робочих місць та сприяння самозайнятості населення Чернівецької області 4 безробітних, які виявили бажання провадити підприємницьку діяльність, отримали одноразово виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Також на нові робочі місця з компенсацією єдиного соціального внеску працевлаштовані 49 безробітних.

• Роботодавці, які працюють легально та створюють нові робочі місця, мають можливість отримати відшкодування фактичних витрат нарахованого ЄСВ, сплаченого за працевлаштовану особу за направленням служби зайнятості — зазначає директорка Чернівецького обласного центру зайнятості Любов Кожолянко.

За направленнями служби зайнятості проходили професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації 1029 безробітних. Майже всі безробітні  проходили професійне навчання на замовлення роботодавця.

Сектор інформаційної роботи Чернівецького обласного центру зайнятості

Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж "просто зайвими". Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

19 вересня 1941-го війська Вермахту увійшли до Києва. За кілька днів вибухнули будівлі у Київській цитаделі та на Хрещатику. Вибухи стали зручним приводом для окупантів провести показову каральну акцію. У підривах звинуватили євреїв. Насправді ж організаторами цих вибухів були радянські диверсанти. Перші арешти і розстріли відбулися вже 27 вересня. 28-го в Києві з’явилися оголошення, в яких наказували всім євреям міста зібратися зранку наступного дня на розі вулиць Дегтярівської та Мельникова.

Разом із Вермахтом у місто увійшли айнзатцгрупи СД. На них покладалося очищення армійських тилів від «небезпечних елементів» та придушення будь-якого опору. В Києві діяла айнзатцгрупа С, зокрема, зондеркоманда 4а. Разом із ними прибув штаб головнокомандувача СС і поліції «Росія-Південь», два батальйони зі складу поліцейську полку «Південь». Згодом у Києві з’явилася айнзатцкоманда 5. Саме ці підрозділи СС та поліції здійснювали масові розстріли євреїв у Бабиному Яру.

«Дорога смерті», якою пройшли десятки тисяч євреїв 29 вересня 1941 року, пролягала від Лук’янівської площі по вул. Мельникова до перших воріт Єврейського кладовища, далі – на вул. Кагатну (нині – сім’ї Хохлових), потім по вул. Табірній (нині – Дорогожицькій). Біля входу до Братського кладовища у євреїв відбирали гроші, коштовності, документи, а також наказували залишати речі й верхній одяг. У кінці Братського (Воїнського) кладовища (нині – територія телевежі) люди повертали у прохід між огорожею кладовища та краєм яру. Розстріл відбувався на майже півкілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника 1976 р., а закінчувався за теперішньою станцією метро «Дорогожичі». Людей змушували роздягатися догола та спускатися до яру, де клали долілиць, шар за шаром, а вздовж рядів ішли німецькі поліцейські й вбивали їх пострілами в потилицю.

Того дня, 29 вересня, німці встигли до 18.00 розстріляти близько 22 тисяч. Інших приречених загнали на ніч у порожні гаражі на вул. Табірній (сучасна Дорогожицька) і вбили наступного дня. Потім німецькі сапери підірвали схили, щоб засипати тіла, і змусили військовополонених вирівняти дно яру.

За два дні (29-30 вересня) загинула 33 771 особа. У «Донесенні про події в СРСР» від 02.10.1941 сказано: «Зондеркоманда 4а в співпраці зі штабом групи і двома командами поліційного полку «Південь» 29 і 30.9.41 стратила в Києві 33 771 єврея». Про продовження розстрілів свідчать німецькі документи. Так, приміром, у «Донесенні про події в СРСР» № 111 від 12.10.1941 говориться наступне: «Загальне число страчених зондеркомандою 4а тепер перевищило 51 000». Згідно з німецькими документами розстріли в Києві безперервно продовжувалися до середини листопада 1941-го. Основну масу розстріляних у цей період становили євреї.

Втім, із середини жовтня цього ж року у Бабиному Яру та його околицях починаються спеціальні акції, під час яких були розстріляні комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії.

Взимку 1941-1942-го у Бабиному Яру загинули члени Організації українських націоналістів. «Донесення про події в СРСР» № 164 від 4 лютого 1942 р. свідчить: «У Київській області боротьба проти комуністів все більше трансформується в боротьбу проти національних українських формувань... Конфіскований письмовий матеріал, а також свідчення різних арештованих в останній час прихильників Бандери знову доводять, що прихильників Бандери неможливо залучити до будь-якої позитивної співпраці. Тому лишається тільки повністю знищити цей рух».

Незабаром нацисти розгортають свої репресії не лише проти бандерівців, але й представників інших течій українського визвольного руху. Загалом у Бабиному Яру загинув 621 український патріот. Тут обірвалося життя української поетеси, члена ОУН (м) Олени Теліги.

Другий етап масових розстрілів припадає на кінець зими 1942 – середину серпня 1943. У цей час створюють Сирецький концтабір, який змінив табір на вулиці Керосинній (створений у квітні-травні 1942-го). Саме його в'язні заповнюють своїми тілами Бабин Яр, ями у самому таборі й довкола нього. Це здебільшого підпільники й партизани: комуністи й українські націоналісти.

Заключний етап регулярних розстрілів відбувався у серпні-вересні 1943-го на фоні знищення раніше захоронених у Бабиному Яру тіл розстріляних. Цю "роботу" виконували ті ж в'язні Сирецького концтабору. Спалювали тіла в яру навпроти.

Зрозумівши, що у Києві не втриматися, німці почали ховати сліди злочинів.

18 серпня 1943-го до Сирецького табору прибула група в’язнів із Полтави, яких розмістили в спеціальних землянках у самому яру. Наступного ранку до них приєднали 100 ув’язнених євреїв із табору. Загалом у команді смертників працювало 327 осіб. Чоловіків закували в ножні кайдани та змусили викопувати трупи на місці колишніх масових розстрілів, а також будувати печі із огорожі Лук’янівського і надгробків Єврейського кладовищ. Тіла та дрова складали в печі штабелями. Потім усе спалювали. В одній такій печі за раз знищували до 2000 тіл.

Двічі на тиждень нацисти привозили у Бабин Яр у машинах-«душогубках» в’язнів із тюрми СД. Цих людей після вбивства також спалювали у «печах». Всі ці "роботи" в Бабиному яру відбувалися таємно. Територія була оголошена забороненою зоною, обгороджена й засаджена деревами, але сморід і дим розносилися по Києву далеко за межами яру.

До кінця вересня майже всі тіла розстріляних були спалені, а в’язні заклали останню піч – для себе. У ніч на 29 вересня 1943-го мешканці однієї з землянок вирвалися на волю, але врятуватися вдалося лише двом десяткам. Згодом саме їхні свідчення дали можливість відтворити історію знищення тіл у Бабиному Яру.

Штандартненфюрер Пауль Блобель, який керував стратами у Києві в 1941-му, наглядав і за спаленням останків жертв у 1943-му. Про це він засвідчив на Нюрнберзькому процесі 1947 року: «Під час мого візиту в серпні я особисто спостерігав за спаленням тіл у загальній могилі під Києвом. Могила була близько 55 м довжиною, 3 м шириною і 2,5 м глибиною. Після того, як верхній шар був знятий, трупи облили горючим матеріалом і підпалили. Пройшло близько двох днів, поки могили згоріли до дна. Я особисто пересвідчився, що прогоріло все до самого дна. Після цього могила була засипана, і так майже всі сліди були заметені».

У жовтні 1943-го у Бабиному Яру німці ще розстріляли киян, які ухилилися від виконання наказу про повне виселення з міста.

Останній розстріл відбувся 4 листопада 1943-го, а 6-го до Києва увійшла Червона армія.

Окремою сторінкою в історії Бабиного Яру є порятунок приречених євреїв. Національний інститут пам’яті Катастрофи і Героїзму "Яд Вашем" у 1963 році затвердив критерії для отримання почесного звання «Праведник народів світу». У квітні 1989-го було встановлене почесне звання «Праведник Бабиного Яру». Першим його отримав православний священик Олексій Глаголєв (посмертно) та члени його сім’ї. Наразі 662 особи удостоєні звання «Праведник Бабиного Яру». Як правило, це цивільні беззбройні жителі окупованих територій: люди похилого віку, діти, жінки. Часто євреїв переховували великі сім’ї. Серед тих, хто отримав звання «Праведник Бабиного Яру», люди різних національностей: українці, росіяни, поляки, білоруси, татари, вірмени, греки й німці. Вшановуючи їх, мусимо пам’ятати, що, рятуючи інших, вони ризикували своїм життям.

Підготувала Вікторія Яременко. Джерело: УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ

Як повідомляє Буковинський центр культури і мистецтва, 16 вересня на базі Кіцманської художньої школи відбулося засідання викладачів художнього відділу Совицького ТМО.

Більше інформації ТУТ