Свій щасливий день народження нині святкує чудова людина, чарівна пані, хороша колега — Галина Ярославівна Грушецька.

Сьогодні, 21 вересня, у залі засідань Заставнівської міської ради відбувся конкурс на заміщення вакантної посади начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту.

У конкурсі взяли участь четверо осіб.

Сьогодні, в час гарного православного свята Різдва Пресвятої Богородиці свій неповторний день народження святкує чудова людина, депутат Заставнівської міської ради VIII скликання — Володимир Дмитрович Турецький.

Шановні орендарі!

Зверніть, будь ласка, увагу на терміни дії ваших договорів оренди.

У разі виникнення питань, звертайтеся у відділ правової та організаційної роботи Заставнівської міської ради (кабінет 21).

За інформацією Чернівецького гідрометцентру, вранці та вдень 21.09.2021 року на території Чернiвецької областi очікується посилення північно-західного вітру 15-20 м/с. Оголошено І рівень небезпечності, жовтий.

У разі погіршення обстановки, повідомляти відділ з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами РДА за телефонами 068-197-60-54, 050-25-83-683, 050-59-46-109.

Сьогодні свій день народження святкує голова Чернівецької районної державної адміністрації — Дмитро Васильович Козарійчук. Щиро вітаємо іменинника!

Сьогодні свій щасливий день народження святкує депутат Заставнівської міської ради VIII скликання, молода, енергійна, життєлюбна людина — Дмитро Васильович Левицький.

ЯК ОТРИМАТИ ВІДОМОСТІ З ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ У ФОРМІ ВИТЯГУ ПРО ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ

Найчастіше необхідність отримати витяг із Державного земельного кадастру виникає в громадян чи юридичних осіб, коли треба продати, подарувати або в інший спосіб розпорядитися земельною ділянкою.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі – Закон) Державний земельний кадастр – це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Ведення Державного земельного кадастру здійснює Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.

Відомості про земельну ділянку наразі є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених зазначеним Законом, та надаються, зокрема у формі витягів з Державного земельного кадастру.

Витяг з Державного земельного кадастру – це документ, що містить інформацію про земельну ділянку та підтверджує внесення даних земельної ділянки до Державного земельного кадастру. Цей документ є важливим для вчинення правочинів із земельною ділянкою (договір купівлі-продaжу, дарувaння, міни, орeнди, спaдкування тощо) і є необхідним при реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та під час присвоєння кадастрового номера.

Отримати витяг з Державного земельного кадастру можна у письмовій або електронній формі. Для цього слід звернутися до державного кадастрового реєстратора, адміністратора центру надання адміністративних послуг або уповноваженої посадової особи виконавчого органу місцевого самоврядування та подати такі документи:

1) заяву (у паперовій або електронній формі) за формою згідно з додатком 42 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі – Порядок);

2) документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених пунктом 165  Порядку);

3) документ, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Крім того, заявник має можливість замовити витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі на вебсторінці  Публічної кадастрової карти України за посиланням: https://map.land.gov.ua/. Для цього заявнику необхідно пройти ідентифікацію з використанням кваліфікованого електронного підпису.

За надання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку у формі витягу справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2020 році – 105 грн. 10 копійок (частина друга статті 41 Закону).

Державний кадастровий реєстратор або адміністратор центру надання адміністративних послуг чи уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування у разі подання заяви про надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку надає  витяг або мотивовану відмову в наданні такого документа у день надходження відповідної заяви.

Нагадуємо, що отримати безоплатну правову допомогу та захистити свої права Ви зможете звернувшись до фахівців системи безоплатної правової допомоги.

Тонкощі зняття з реєстрації особи, яка тривалий час не живе за місцем «прописки»

Зняття з реєстрації в добровільному порядку

   Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

    Для зняття з реєстрації місця проживання особа або її представник повинні подати:

• заяву про зняття з реєстрації місця проживання встановленої форми; рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтво про смерть;
• повідомлення територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документ про смерть, виданий компетентним органом іноземної держави, легалізований в установленому порядку;
• документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання (паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (якщо дитина не досягла 16 років);
• квитанцію про сплату адміністративного збору;
• військовий квиток або посвідчення про прописку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Представник додатково надає:

• документ, що посвідчує особу представника;
• документ, що підтверджує повноваження представника (довіреність), крім випадків, коли представниками малолітньої дитини є батьки (усиновлювачі).

  За послугу щодо зняття з реєстрації місця проживання особа сплачує адміністративний збір у розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати.

     Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється в день звернення особи.

Особі може бути відмовлено у знятті з реєстрації за місцем проживання у разі коли:

• не подані необхідні документи;
• у поданих документах містяться недостовірні відомості або вони є недійсними;
• звернулася особа, яка не досягла 14 років.

    У випадку реєстрації місця проживання батьків дитини, яка не досягла 14 років, за різними адресами, зняття з реєстрації місця проживання такої дитини разом із одним із батьків здійснюється за письмовою згодою іншого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву.

Зняття з реєстрації місця проживання в судовому порядку

   Важливо звернути увагу на те, що законодавство розрізняє зняття з реєстрації особи, що є членом сім’ї власника, та зняття з реєстрації особи, що не є членом сім’ї.

Відповідно до норм Житлового кодексу України, до членів сім’ї власника житлового приміщення належать: чоловік або дружина власника, їхні діти та батьки; членами сім’ї власника жилого приміщення може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно  проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Так, якщо особа, яка не є членом сім’ї власника, не погоджується на добровільне зняття з реєстрації місця проживання, власник житлового приміщення може звернутися до вищевказаних органів із заявою та документами, які підтверджують, що саме він є власником житлового приміщення (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, інформаційна довідка та ін.). Документи, які підтверджують право власності на житлове приміщення, є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.

Крім цього, власник житлового приміщення в будь-який час може звернутися до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.

Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

       Втрата права користування житлом:

• відсутність наймача або членів його сім’ї в жилому приміщення без поважних причин понад 6 місяців;
• відсутність членів сім’ї власника жилого приміщення без поважних причин понад 1 рік.

    Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщення, та зняття з реєстрації подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцезнаходженням  жилого приміщення.

      За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу відповідно до Закону України «Про судовий збір» (908 грн 00 коп. — станом на 1 січня 2021 року).

Нагадуємо, що отримати безоплатну правову допомогу та захистити свої права Ви зможете звернувшись до фахівців системи безоплатної правової допомоги.

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

Тому завжди будемо раді відповісти на Ваші запитання.

Як отримати правову допомогу дистанційно:

• зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
• поставити питання в повідомленні на електронну адресу Бюро zastavnivske@legalaid.cv.ua;
• написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/.
• скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua

У зв’язку з надходженням повідомлень від суб’єктів господарювання про телефонні дзвінки та сповіщення від невстановлених осіб ніби то від імені керівництва Управління Держпраці у Чернівецькій області з метою заволодіння грошовими коштами під приводом проведення заходів нагляду, тобто, позапланових перевірок, наголошуємо:

такі дзвінки здійснюються шахраями, котрі не мають жодного стосунку до керівництва та фахівців Управління територіального органу Державної служби України з питань праці.

Наполегливо закликаємо суб’єктів господарювання Буковини бути пильними та не дозволяти аферистам вводити себе в оману.

Шановні суб’єкти господарської діяльності Буковини!

Якщо ви стали учасниками чи свідками випадків звернень осіб, котрі від імені Управління Держпраці пропонують вирішити проблемні питання за певну винагороду, негайно повідомляйте про це правоохоронні органи краю.

Телефонуйте за номером 102.

Також просимо невідкладно повідомляти про такі факти Управління Держпраці у Чернівецькій області за телефонами:

(0372) 55-37-24; 55 29 71.

Сьогодні свій день народження святкує

депутат Чернівецької обласної ради,

успішний підприємець,

громадський діяч,

надзвичайно мудра,

справедлива, тактовна людина —

Борис Ярославович Колісник.

Сьогодні, у цей неповторний,

щедрий на тепло,

вересневий час,

щиро вітаємо зі щасливим

днем народження

нашу чудову колегу,

незамінного фахівця,

начальника загального

відділу міської ради,

красуню і розумницю,

чарівну леді —

Ніну Іванівну Мартинюк!

ІНТЕРАКТИВНИЙ УРОК З ПРАВИЛ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ

13 вересня в Україні стартували інформаційно-профілактичні заходи «День з поліцейським та рятувальником», під час яких поліцейські та надзвичайники пояснюють школярам правила безпечної поведінки на дорозі, алгоритм дій під час надзвичайних ситуацій, а також демонструють зразки спеціальної техніки та спецзасоби. Заходи проходять у форматі інтерактивних уроків до 25 вересня.

22 області,

400 команд юних футболістів —

в Україні тривають масштабні спортивні змагання

серед дітей віком 10-11 років.

Ініціатива Благодійного фонду "Фонд Ігоря Палиці "Тільки разом".

Команда юних футболістів КЗ "Заставнівська міська ДЮСШ" Заставнівської міської ради здобула перемогу у відбірковому матчі.

Найщиріші вітання!

Робота на Буковині: найбільші зарплати роботодавці пропонують у сільському господарстві

Станом на 15 вересня 2021 року у Чернівецькій обласній службі зайнятості зареєстровано 896 вакансій із заробітною платою від мінімальної до 27 тис.грн. На 120 пропозицій роботи працедавці пропонують оплату понад 10 тис. Найбільшу заробітну плату  роботодавці пропонують на 4 вакансії.

• Середній розмір заробітної плати по всіх вакансіях, які з початку року подали до служби зайнятості роботодавці,  склав 7549 грн, в той час як у минулому році цей показник складав 6260 грн, - зазначає директорка Чернівецького обласного центру зайнятості Любов Кожолянко

На зарплату 27 тис.грн роботодавці шукають водія автотранспортних засобів із категорією С та знаннями будови і правил експлуатації транспортних засобів для перевезення вантажу; тракториста, який має знання та навички експлуатації трактора, знайомий із системою технічного обслуговування машино-тракторного парку, може усунути  ознаки основних несправностей. Таку ж оплату праці пропонують трактористу-машиністу сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва для збору буряка та машиністу екскаватора одноковшового для виконання сільськогосподарських робіт.

20 тис.грн пропонують на 4 вакансії, зокрема, керівнику регіонального структурного підрозділу, який має досвід роботи в сфері кредитування, вміє організувати роботу та укомплектувати команду. Двом трактористам-машиністам сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва із посвідченням тракториста-машиніста категорії А2, для виконання сільськогосподарських робіт з можливістю ремонту техніки, а також електрозварнику ручного зварювання.

На 19 тис.грн шукають майстра цеху, на 18 тис.грн — завідувача аптеки, на 15 тис.грн — слюсаря-інструментальника, слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів, водія автотранспортних засобів, економіста, електрогазозварника.

Від 12 до 14 тис.грн пропонують слюсарю з механоскладальних робіт, слюсарю-електрику з ремонту електроустаткування, агенту торговельному, електрогазозварнику, електромеханіку з ліфтів, обвалювальнику м'яса, монтеру із захисту підземних трубопроводів від корозії, майстру з ремонту, машиністу екскаватора, машиністу автогрейдера, провізору, столяру, верстатникам деревообробних верстатів та машиністу крана.

Сектор інформаційної роботи  

Чернівецького обласного центру зайнятості

Розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню ПДФО

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України, встановленого на 1 січня такого року (у 2019 році – 2690 грн., у 2020 році – 2940 грн., у 2021 році – 3180 гривень).

Спрощена система оподаткування: дохід платника у разі використання платіжних терміналів

Яка сума вважається доходом ФОП – платника ЄП (першої – третьої груп) у разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги): повна сума виручки (з врахуванням суми комісії, утриманої банком) чи сума виручки за мінусом суми комісії, утриманої банком? 

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено у главі 1 розд. XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.3 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Отже, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи послуги) із використанням платіжних терміналів з суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку вважається вся вартість реалізованого товару (робіт, послуг) з врахуванням відсотків (комісії) банку. При цьому, датою отримання доходу є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку.

Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації не є фактом підтвердження переходу права на активи, які зазначаються у такій декларації

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області звертають увагу, що згідно абзацу третього п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така Декларація.

ПДФО запитання: Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід від продажу ФО придбаних у банку банківських металів?

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) валютні цінності – це національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.

При цьому п. 2 ст. 1 Закону № 2473 встановлено, що термін «банківські метали» вживається у значенні, визначеному Законом України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 637/97-ВР).

Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону № 637/97-ВР банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Згідно з п.п. 14.1.247 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) торгівля валютними цінностями – операції, пов’язані з переходом права власності на національну валюту України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у національній валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розд. IV ПКУ (п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Враховуючи викладене, дохід від продажу фізичною особою придбаних у банку банківських металів оподаткуванню не підлягає.

ПРРО запитання: порядок видачі коштів у разі повернення товару, або скасування помилково проведеної суми розрахунку через РРО

Який порядок видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної суми розрахунку через РРО та/або ПРРО? 

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, реєстрація видачі коштів у разі скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Водночас суб’єкти господарювання, які застосовують програмні РРО (далі – ПРРО), можуть використати операцію «сторно», однак до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО. У такому разі, якщо сформований розрахунковий документ через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію, то така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується.

За фактом видачі коштів та скасуванням помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати складаються акти. Так, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Зазначені акти передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти слід зберігати у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

Разом з тим, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Спрощена система оподаткування: діяльність в сфері страхування

Чи мають право ФОП платники ЄП першої – третьої груп бути страховими посередниками (у т. ч. страховими агентами) та здійснювати діяльність в сфері страхування враховуючи норми ЗУ «Про страхування»? 

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку першої, другої груп не можуть бути страховими посередниками (у т. ч. страховими агентами) та здійснювати діяльність в сфері страхування.

Однак фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку на третій групі мають право здійснювати діяльність страхових агентів.

ПДФО запитання: до яких бюджетів сплачується податок на доходи з фізичних осіб з інших доходів ніж зарплата

До якого бюджету повинен сплачувати ПДФО СГ, який не має відокремлених структурних підрозділів, а має власні або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах України або/та районах міста, де працюють наймані працівники такого СГ, з доходів інших ніж заробітна плата, в тому числі дивідендів, які виплачуються таким працівникам? 

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету передбачено ст. 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до якої ПДФО, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ).

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Згідно з ст. 64 БКУ ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Відповідно до п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Враховуючи викладене, у разі нарахування (виплати) доходів інших ніж заробітна плата, в тому числі дивідендів, фізичним особам, які одночасно є працівниками неуповноваженого відокремленого (структурного) підрозділу, то ПДФО, утриманий з доходів інших ніж заробітна плата, в тому числі дивідендів, які виплачуються таким працівникам, повинен перераховуватись до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) такого відокремленого (структурного) підрозділу.

Термін сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області звертають увагу, що відповідно до п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового Кодексу України сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу - до 1 листопада 2023 року; третього платежу - до 1 листопада 2024 року.

Спрощена система оподаткування: дохід платника ЄП

Чи включається до доходу ФОП – платника ЄП сума коштів, отримана від продажу товарів (робіт, послуг), перерахована з одного поточного рахунку на інший, що відкриті для здійснення підприємницької діяльності? 

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку включаються усі кошти, які отримуються платником єдиного податку на поточний рахунок, що відкритий для здійснення підприємницької діяльності.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку

Фахівці податкової служби Буковини нагадують, що відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Подання уточнюючої декларації з одноразового декларування після закінчення періоду кампанії декларування не передбачено

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області звертають увагу, що відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової одноразової (спеціальної) добровільної декларації у порядку, визначеному підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу. При цьому попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації виключно у випадках, передбачених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу.

Таким чином, уточнююча декларація після завершення періоду проведення кампанії декларування подається за умови подання декларантом звітної (нової звітної) декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення, а отже подання уточнюючої декларації після закінчення періоду кампанії декларування з будь-яких інших підстав положеннями підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу не передбачено.

 ФОПам, які набули статус пенсіонера повідомляти податковий орган про такий статус не потрібно

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, що згідно част. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ФОП, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі -ЄВ), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

На сьогодні обмін даними між Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України та фондами соціального страхування відбувається відповідно до Протоколів обміну інформацією.

ДПС та ПФУ складається Протокол про обмін інформацією щодо даних про фізичних осіб (платників ЄВ), відповідно до норм якого ПФУ щомісяця надає ДПС інформацію щодо фізичних осіб про те, що вони є пенсіонерами за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.

Отже, ФОП, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, що набули статус пенсіонера та отримують відповідно до закону пенсію, або є особами з інвалідністю окремо повідомляти контролюючий орган про такий статус не потрібно.

Водночас, у разі якщо такі особи отримують соціальну допомогу по інвалідності від Фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акту огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.

Про період щорічної відпустки платники ЄП першої та другої груп повідомляють заявою довільної форми

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області нагадують, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Нарахування авансових внесків для платників ЄП першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати ЄП протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі, при цьому окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено.

З метою уникнення порушення терміну сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.

Податкова амністія: Одноразову (спеціальну) добровільну декларацію декларант має подати особисто в електронній формі

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому, згідно з п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

Таким чином, Декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.

За зберігання, транспортування, продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку України передбачено штраф

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, що згідно з п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки; сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 01 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку.

Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9 ст. 228 ПКУ).

Відповідно до частини першої ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами і доповненнями (далі – КУпАП) роздрібна або оптова торгівля, зокрема, алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку – тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

 Детальніше за посиланням: https://cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/501997.html  

Буковинські підприємства заплатили 144,5 млн грн податку на прибуток

За інформацією Головного управління ДПС у Чернівецькій області індикативні показники за вісім місяців цього року виконано на 120,1 відсоток. Додатково надійшло 24,2 млн грн податку на прибуток.

Щодо декларування податку на прибуток за перше півріччя 2021 року, то податківці стверджують, що кампанія пройшла успішно. Загалом платники податку на прибуток, а це підприємства області на загальній системі оподаткування, задекларували 7834,0 млн грн отриманих доходів. А сума задекларованого податку на прибуток складає 64,6 млн грн, що на 11,9 млн грн більше як за перше півріччя 2020 року.

Разом з тим, збитки на 647,5 млн грн задекларували 18 підприємств краю. Торік за цей період було задекларовано збитків на суму 763,0 млн грн

Незважаючи на зменшення «збитковості» податківці проводять аналіз усіх причин збитковості, оскільки результати податкових перевірок підтверджують, що у більшості випадків суб’єкти господарювання декларують збитки штучно, задля мінімізації податкових надходжень. Загалом у 2021 році під час перевірок аудитори зменшили неправомірно відображене від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 12,3 млн грн. Саме тому податківці рекомендують таким «збитковим» підприємствам ще раз самостійно перевірити показники своїх декларацій та за необхідності їх привести у відповідність до норм ПКУ.

Розширено перелік операцій за рахунками фізичних осіб для одноразового (спеціального) добровільного декларування

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області нагадують, що Національний банк України розширив перелік операцій за поточними рахунками фізичних осіб (резидентів та нерезидентів).

Так, з 01 вересня 2021 року ці особи зможуть зараховувати кошти з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання для одноразового (спеціального) добровільного декларування на поточні рахунки в іноземній та національній валюті. 

Зміни внесено з метою приведення нормативно-правової бази Національного банку у відповідність до Закону України від 15 липня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Також Національний банк удосконалив низку інших норм стосовно проведення деяких валютних операцій.

Відповідні зміни затверджені постановою Правління Національного банку від 12 серпня 2021 року № 86 "Про затвердження Змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті". Вони набрали чинності з 01 вересня.  

Вітаємо з ювілеєм громадську діячку, активістку, депутатку Заставнівської міської ради VIII скликання — Юлію Іванівну Дупешко-Джус.

Шановна імениннице!

Бажаємо Вам міцного здоров'я, родинної злагоди, добробуту, позитивного мислення, мудрості і виваженості у прийнятті важливих рішень!

Нехай ця щедра осіння пора дарує Вам незабутні щасливі моменти! Хай здійсняться хороші мрії, а життя квітує добротою.

З днем народження!

З повагою, голова Заставнівської громади Василь Радиш,
депутати, виконавчий комітет і колектив міської ради.